Прояв симптомів птср у учасників бойових дій в чечні

Пов`язані зі стресом під час військових дій психічні розлади є одним з головних внутрішніх бар`єрів на шляху адаптації до мирного життя. Після повернення до мирній обстановці на вже наявне, пов`язане з війною, посттравматичний стресовий розлад нашаровуються нові розлади, обумовлені стресами, пов`язаними з соціальною дезадаптацією. Ветерани війни, як правило, стикаються з нерозумінням, засудженням, складнощами в спілкуванні і професійному самовизначенні, з проблемами економічними, освіти, створення або збереження сім`ї та ін.

До важливих факторів ризику розвитку ПТСР відносяться особистісні особливості - підвищена тривожність, депресивні тенденції, соціопатичні розлади. Ці фактори знижують здатність особистості до подолання травматичних стресових переживань.

Мета нашої роботи полягала у встановленні емоційно-особистісних проявів ПТСР у учасників бойових дій в Чечні. Були обстежені 52 офіцера Псковської дивізії. Для діагностики застосовувалися методики вимірювання тривожності Тейлора, невротичних і депресивних якостей особистості - ММИЛ, 8-колірний тест Люшера, методика діагностики емоційного вигорання Бойко.

За результатами статистичної обробки виділено п`ять кластерів випробовуваних.

Перша група включає в себе 15 осіб, вони відрізняються від випробовуваних інших груп підвищенням показників за шкалами: вираженість чоловічих рис характеру-заперечення тривоги, гіпоманіакальні тенденції. З одночасним зниженням показників за шкалами: тривога і депресивні тенденції-фіксація тривоги і обмежувальне поведінка-переживання психотравмуючих обставин.

Другий кластер включає в себе 10 випробовуваних. Для них характерне підвищення показників за шкалами: тривога і депресивні тенденції, вираженість чоловічих рис характеру, неадекватне виборче емоційне реагування, незадоволеність собою-зниження показників за шкалами: заперечення тривоги, гіпоманіакальні тенденції- ригідність афекту. У зв`язку з чим випробовувані песимістичні, замкнуті, мовчазні або надмірно серйозні. Поведінка поєднується з тривожністю або схильністю до субдепрессівного афекту.

Третій кластер об`єднує 7 осіб. Профіль характеризується підвищенням показників за шкалами: витіснення факторів, що викликають тривогу, фіксація тривоги, обмежувальне поведінка-зниженням показників за шкалою вираженість чоловічих рис характеру. Даний профіль вказує на яскраво-демонстративна поведінка. Ці випробовувані шукають визнання і підтримку і домагаються цього будь-яким шляхом.

У четвертий кластер увійшло 9 осіб. Профіль особистості характеризується підвищенням показників за шкалами: реалізація емоційної напруженості в безпосередньому поведеніі- ригідність афекту фіксація тривоги і обмежувальне поведінка. Зниження показників за шкалами: заперечення тривоги, гіпоманіакальні тенденції- вираженість чоловічих рис характеру. Особистості з таким профілем підозрілі, критичні, ворожі, вперті, агресивні, не здатні випробувати задоволення і недостатньо оцінюють свої здібності.

П`ятий кластер містить 11 осіб. Профіль особистості характеризується підвищенням показників за шкалами: витіснення факторів, що викликають тревогу- аутизация. Зниження показників за шкалами: вираженість чоловічих рис характеру-заперечення тривоги, гіпоманіакальні тенденції. Профіль характеризується недостатньою адекватністю емоційного реагування. Таким людям властиві незадоволеність ситуацією і вразливість, які послаблюються аутизации, яка виступає як механізм психологічного захисту. Профіль цього свідчить про глибоку дисгармоничности і труднощі міжособистісної комунікації.

На підставі отриманих даних проведеного дослідження ми прийшли до висновку про необхідність проведення спеціальних психологічних заходів не тільки з учасниками бойових дій, які відчувають прояви синдрому ПТСР, але і з майбутніми військовослужбовцями (призовниками), оскільки в сучасних умовах ймовірність участі у військових діях велика. Тому зараз ми проводимо дослідження серед призовників м.Псков і розробляємо програму психологічної допомоги по підвищенню стресостійкості та виробленні впорається поведінки в стресогенних ситуаціях.

Павлова І., Ізотенкова М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!