Стиль поведінки людини у важкій життєвій ситуації

Проблемою поведінки людини в ситуаціях, відмінних від звичайних життєвих, психологи займаються вже досить давно. Ці дослідження стосуються в основному окремих параметрів, що відображають стресових реакцій людини. Однак існує й інша лінія вивчення цього питання, спрямована на розгляд стійких характеристик реагування людини у важких життєвих ситуаціях, на дослідження стилю поведінки людини в таких обставинах. У своїй роботі ми спробували створити методику, спрямовану на виявлення стилів виходу з важких життєвих ситуацій.

Стиль поведінки людини у важкій життєвій ситуації ми розуміємо як комплекс більш-менш стійких індивідуально-психологічних особливостей особистості, які впливають на вибір того чи іншого способу поведінки у важкій життєвій ситуації, тобто такої ситуації, по відношенню до якої людина не знаходить підходящого, "звичного "способу реагування.

В якості основи стильових проявів були виділені наступні характеристики: спрямованість особистості (на себе, на інших, на результат) - темпераментальні прояви (темп, екстравертірованность-интровертированность, лабільність-ригідність) - прояви емоційно-вольової сфери (стійкість, наполегливість) - прояви локусу контролю (інтернальність-екстернальність).

Були виділені два інтегральних стилю реагування:

1) впорається поведінки, тобто така поведінка, коли людина проявляє активність, робить якісь дії з вирішення ситуації, що виникла.

2) Стиль захисту, тобто таку поведінку, яка характеризується відсутністю людини від проблеми.

Кожен інтегральний стиль розглядається по осях: раціональні або емоційні прояви, спрямованість на себе або на інших людей, інші ситуації, відповідно для кожного стилю можна виділити чотири варіанти поєднань.

На даному етапі дослідження був складений і апробований опитувальник на вибірці 94 людини. Пункти методики були перевірені на можливість відображення соціальної бажаності. Також була проведена перевірка внутрішньої узгодженості окремих пунктів методики (критерій альфа 0,73). За допомогою факторного аналізу вдалося підтвердити ті пункти, які вказують на впоратися або захисний стиль поведінки, виділити дві шкали: емоційно-заповзятливе поведінку - емоційний відмова і раціонально-заповзятливе поведінку - раціональний відмову. На основі розгляду рівнів вираженості переваги того чи іншого стилю поведінки за допомогою кластерного аналізу були також виділені чотири кластери.

Перший кластер характеризується високими оцінками по впоратися стилю і низькими по захисному. Дану групу можна назвати "впоратися", або "заповзятливої". Другий кластер показує тенденцію до високого рівня по впорається поведінки і тенденцію до низького рівня по захисному поведінки. Цю групу можна позначити як "переважно заповзятливу". Третій кластер характеризується тенденцією до високого рівня по совладанію і високим рівнем по захисному стилю. Цю групу можна позначити як "амбівалентну". Четвертий кластер складають випробовувані, які мають низький рівень по впорається поведінки і тенденцію до високого рівня по захисному поведінки. Цю групу можна назвати "відмовляється" або "захищається".

Куліна К.В.