Індивідуальний стиль життя і симптомокомплекси, що його визначають

У найзагальнішому розумінні індивідуальний стиль - це спосіб досягнення, своєрідність психічної активності людини. Спектр його проявів надзвичайно широкий: від електричної активності головного мозку до стратегій і стилів життя в цілому. Більшість сучасних досліджень присвячено вивченню таких компонентів реалізації активності людини, як прийоми, способи, форми поведінки, спілкування, пізнання, практичних дій і т.д. в залежності від того, до якого рівня структурної організації психіки людини відносяться досліджувані стильові прояви. Залежно від того, які ієрархічні рівні індивідуальності переважно детермінують стиль і які компоненти діяльності характеризуються, В.С.Мерлин виділяв різні ієрархічні рівні стилю: реактивний, операційний і цільової. Так, наприклад, в області предметної активності виділений в його школі стиль моторної активності це в основному стиль реагування або стиль реакцій. Більш високий рівень індивідуального стилю предметного активності характеризується індивідуальною системою операцій. Це індивідуальний стиль діяльності. Саме він в нашій країні найбільш досліджений в основних видах предметної діяльності: грі, праці, спорті та навчальної діяльності (Е.А.Клімов, М.Р.Щукін, Л.А.Вяткін, Е.І.Маствіліскер і ін.). Цей напрямок і задає загальне уявлення про індивідуальний стиль як спосіб дій. Але якщо слідувати логіці ієрархічних рівнів до кінця, то в діяльності ми можемо виділити ще один стиль - стиль формування проміжних цілей, хоча в діяльності вибір суб`єктивних цілей кілька біднішими, ніж, наприклад, в спілкуванні.

Аналогічні ієрархічні рівні, мабуть, можна виділити і в індивідуальному стилі спілкування. В.С.Мерлин їх виділяє, але вважає, що в даний час ми не в змозі характеризувати стиль реакцій спілкування. Тому розглядає лише два інших рівня індивідуального стилю спілкування операційний і цільової і знаходить тут ті ж закономірності, які проявляються і при формуванні стилю предметного активності. Схожу картину ми зустрічаємо і в літературі, присвяченій дослідженням стилів життя. Стиль життя найчастіше визначається як характеристика індивідуальної системи проміжних цілей і способів їх досягнення. Термін "стиль життя" та таке його розуміння були задані ще А.Адлером. Однак, якщо ми говоримо про індивідуальність, не можна забувати і нижній ієрархічний рівень рівень реакцій, оскільки саме в ньому проявляється енергетичний комплекс індивідуальності. Часто тільки від ступеня його адекватності двом іншим рівням індивідуального стилю життя залежить успішність або неуспішність життєвого шляху людини. Недарма так багато уваги енергетичними характеристиками людини свого часу було приділено Б. Г. Ананьєва і Н. А. Бернштейн.

Реактивні стилі життя, якщо так можна назвати цей нижчий енергетичний рівень стилю, вивчалися Р.Стагнером, який під стилем розумів особистісно обумовлені узагальнюючі схеми перцептивних актів і форм реагування. Так, до реактивним стилям Стагнер відносить різні типи емоційного розряду, такі як руховий (людина стискає кулаки), соматичний (блідне, червоніє), міокінетіческую динаміку при фрустрації, виявлену в дослідах по методиці Світу-Лопеца і т. Д. Ці реактивні стилі у нього виявилися не пов`язаними з конкретним змістом пережитого і усвідомлюваного. Отже, це формально-динамічні характеристики, що визначають узагальнені типи виразних реакцій.

Однак, на наш погляд, можуть бути знайдені певні сімптомокомлекс з елементами всіх трьох ієрархічних рівнів індивідуального стилю життя, і саме вони визначають індивідуальне своєрідність людини. Основне завдання при цьому полягає в виявленні таких проміжних і кінцевих цілей, які були б сформульовані не в термінах предметних досягнень, а в термінах спрямованості його психологічної активності. В якості таких цілей може бути виділена загальна адаптаційна спрямованість на зміну середовища, на формування і зміна себе або на догляд з середовища.

Дерманова І.Б.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!