Копінг-поведінка та контроль поведінки в механізмі саморегуляції

Поняття "копінг" існує на стику трьох областей психології: психології особистості, соціальної психології та психології здоров`я близько 40 років в рамках наукової парадигми стрес-копінг, що розвивається особливо інтенсивно в зарубіжній психології. У вітчизняній психології цей напрям розвивається з 90-х років, стає прийнятим переклад терміна "копінг" як "совладаніе" (Анциферова, 1996).

Копінг-поведінкою або ж впорається поведінки зараз прийнято називати цілеспрямоване соціальну поведінку, що дозволяє суб`єкту впоратися зі стресом або важкій життєвій ситуацією адекватними особистісним особливостям і ситуації способами через усвідомлені стратегії дій. Це свідома поведінка, спрямоване на активну взаємодію суб`єкта з ситуацією.

В даний час впорається поведінки присвячено безліч робіт співробітників Костромського Державного Університету ім. Н. А. Некрасова (Крюкова, 2001- Більгільдеева, Крюкова, 2003 Коржавіна, 2003- Сапоровская, 2003). На базі цих досліджень обґрунтований підхід до розуміння психології впорається поведінки як поведінки суб`єкта, що дозволило позначити новий напрямок у вивченні даної проблематики.

Існує безліч класифікацій копінг-поведінки. Т.Л. Крюкова виділяє конструктивні і неконструктивні стратегії, тут же виділяються соціальні стратегії, як проміжні між конструктивними і неконструктивними. Іншу класифікацію дають І.М. Микільська та Р.М. Грановська, виділяючи комплекси копінг-стратегій, які несуть один зміст. Їх можна умовно розділити на 3 блоки по сферам функціонування особистості: поведінкові стратегії (зміна самої діяльності або зміна її форми), емоційні (неадекватні оцінки ситуації, що призводять до різних видів переживань) і пізнавальні (різні способи роботи з інформацією).

Розподіл впорається поведінки за сферами прояву наштовхнуло нас на думку про співвідношення копінг-поведінки і контролю поведінки (Сергієнко, 2003)., В основі якого лежить також 3 складові: контроль дій (контроль поведінкових проявів), контроль емоцій (емоційна регуляція) і когнітивний контроль (здатність до когнітивного аналізу, передбачення і планування діяльності). Сам же контроль поведінки в рамках системного і суб`єктно-діяльнісного підходів розглядається як інтегративна характеристика індивідуальності і розуміється як психологічний рівень регуляції поведінки, що забезпечує цілеспрямовану діяльність, яка є основою самоконтролю.

В результаті пілотажного дослідження (Сергієнко, Вєтрова, 2004), який став початком мінілонгітюдного дослідження, ми пропонуємо поглянути на копінг-поведінка в рамках уявлення про регулятивної функції суб`єкта. Ми припускаємо, що контроль поведінки, впорається поведінки і психологічний захист є різними рівнями єдиного механізму, пов`язаного з саморегуляцією суб`єкта. Психологічний захист - це найменш усвідомлюваний рівень, плохоосознаваемое прагнення. Контроль поведінки знаходиться на проміжному рівні: є частково усвідомленими, спирається на конкретні структури, як неусвідомлювані, так і усвідомлювані. А копінг-поведінка - повністю осознаваемо. Воно є, по суті, соціально прийнятними, значущими формами адаптації. Продуктивний копінг - це добре адаптивне поведінку. При співвіднесенні з конструктами суб`єкт і особистість, ми припускаємо, що контроль поведінки - це регулятивна функція суб`єкта, копінг - регулятивний механізм особистості, а психологічний захист - особливості організації суб`єкта.

Таким чином, у своїй подальшій роботі ми плануємо рознести поняття копінг-поведінки, контролю поведінки та психологічного захисту, визначити їх місце і роль в єдиному механізмі саморегуляції, а також ступінь їх взаємозв`язку один з одним. Все це може дати нам ключ до більш глибинного розуміння процесу формування продуктивного копінга і механізмів саморегуляції, що в свою чергу може бути використано в спеціальній програмі навчання совладнію зі стресом і важкими життєвими ситуаціями.

Вєтрова Ірина Ігорівна