Порушення емоційної сфери у хворих на шизофренію

Одним з основних симптомів шизофренії, поряд з розладом мислення, є порушення емоційної сфери. Поряд з неадекватністю, амбівалентністю емоційних проявів специфічною ознакою такого роду порушень є зниження вираженості емоційних реакцій, сплощення афекту. До розладів шизофренічного спектра відносять депресії, що займають значне місце в структурі даного захворювання (Смулевіч Б., 1987).

Таке явище, як аутизация хворих, зниження їх потреби в соціальній взаємодії, названо одним з провідних компонентів психологічного синдрому шизофренічного дефекту (Критська В. П., Мелешко Т. К., Поляков Ю. Ф., 1991). Крім того, багатьма дослідниками підтверджено зниження емоційного інтелекту даної категорії хворих. Низький рівень емоційного інтелекту пов`язують із соціальною дезадаптацією, а також з проявами тривоги і депресії. Дефіцит потреби в спілкуванні обумовлює нездатність до розпізнавання емоційних проявів інших людей, що веде до неуспішності у взаємодії з ними і посилює риси аутизму (Плужников І. В., 2010). Труднощі в розпізнаванні емоцій по лицьовій експресії сприяє зростанню підозрілості, тривоги хворих, приводячи до зменшення позитивних емоцій, одержуваних від спілкування з іншими людьми (Corrigan P. W., Penn D. L., 2001).

Метою нашої роботи є виявлення взаємозв`язку параметрів порушення емоційної сфери у хворих параноидной шизофренією. гіпотези:

1. Виражене зниження емоційного інтелекту є одним із проявів порушення емоційної сфери хворих параноидной шизофренією.

2. Соціальна ангедония займає вагоме місце в структурі порушень емоційної сфери хворих параноидной шизофренією.

3. Наявність соціальної ангедонии у хворих параноидной шизофренією взаємопов`язане зі зниженням емоційного інтелекту.

В якості експериментального матеріалу для нашого дослідження були використані дані клініко-психологічного обстеження хворих з встановленим діагнозом "шизофренія, параноїдна форма", що проходили обстеження МСЕ. Обстежено 60 осіб (30 чоловіків, 30 жінок) у віці від 20 до 55 років. Для порівняння використовувалися дані обстеження групи психічно здорових випробовуваних (30 осіб: 15 чоловіків, 15 жінок), які не мали суттєвих відмінностей від групи хворих за статтю та віком. У дослідженні нами були використані наступні методики:

1. Шкала оцінки рівня соціальної ангедонии (Revised social anhedonia scale, RSAS) (Eckblad, Chapman, Mishlove).

2. Шкала депресії А. Бека.

3. Опитувальник тривоги А. Бека.

4. Опитувальник "заборона вираження почуттів" В. К. Зарецького, А. Б. Холмогорової.

5. Проективні тест ворожості А. Б. Холмогорової, Н. Г. Гаранян.

6. Методика "поза і жест" Н. С. Курек.

7. Методика "розпізнавання емоцій" Н. Г. Гаранян.

8. Тест "читання думок по очах" С. Берона-Коена.

9. Шкала оцінки психопатологічної симптоматики у хворих на шизофренію PANSS (С. Кей, Л. Оплер і A. Фішбейн). Для статистичної обробки даних був використаний U-критерію Манна-Уїтні, кореляційний аналіз, кластерний аналіз.

Використовувалися програми: Microsoft Office Excel, Stadia, Statistica. В ході дослідження були отримані наступні результати:

1. У хворих параноидной шизофренією присутні виражені порушення емоційного інтелекту.

2. Зниження емоційного інтелекту у хворих параноидной шизофренією має часткову зв`язок з клінічними проявами хвороби, зокрема з позитивними синдромами (підозрілість, ворожість), негативними (притуплений афект, емоційна відгородженість, малоконтактность, пасивно-апатична соціальна відгородженість), загальними (тривога, вина , напруженість, депресія).

3. Зниження емоційного інтелекту у хворих параноидной шизофренією пов`язано з нейрокогнітівного дефіцитом, спостерігаються синдроми розлади мислення, синдроми стереотипного мислення, синдроми порушення уваги, розлади волі.

4. У хворих параноидной шизофренією в порівнянні зі здоровими людьми спостерігаються виражені прояви соціальної ангедонии.

5. Найбільш істотними механізмами стабілізації і хронификации порушень емоційної сфери представляються спостерігаються у хворих психологічні явища, такі як соціальна ангедония, депресія, тривога, вороже ставлення до оточуючих, заборона на вираження почуттів.

Соїна Н. А.

Ричкова О. В.