Клініко-психологічні характеристики і якість життя хворих депресіями різного генезу

В даний час проблема виявлення і лікування депресивних станів є однією з найбільш актуальних проблем психіатрії та клінічної психології. За даними А. Б. Смулевича, щорічно близько 100 млн людей виявляють ознаки депресії і потребують адекватної медичної допомоги. Депресія серйозно впливає на якість життя та адаптаційні можливості пацієнта і може привести до зниження професійного статусу, розпаду сім`ї і, нарешті, до повної інвалідизації (Бурковський Г. В. з співавт., 1997).

Метою даного дослідження було вивчення особливостей особистісно-емоційної сфери, системи значущих відносин і основних параметрів якості життя хворих депресіями різного генезу.

Були виявлені рівень і структура депресивних розладів, особливості особистісної структури, а також зони найбільшої психологічної конфліктності і основні параметри якості життя хворих депресіями різного генезу. Простежено взаємозв`язки особливостей їх емоційного стану, структури особистості, системи значущих відносин і якості життя.

Для реалізації мети і завдань дослідження використовувався комплекс психодіагностичних методик: "Опитувальник депресивності Бека" - особистісний опитувальник "Велика п`ятірка" - "Особистісний диференціал" - "Незакінчені речення" - "Опитувальник якості життя" (специфічний модуль).

Дослідження проводилося на базі міської психіатричної лікарні №3 Матеріалом для дослідження послужили експериментально-психологічні дані 41 людини, хворих депресіями різного генезу.

За нозологічної приналежності хворі розподілилися наступним чином: 1. Біполярний і рекуррентное афективний розлад, включаючи інвалюціонную меланхолію і атипову ендогенну депресію - 15 осіб. 2. Органічне, в тому числі судинне захворювання головного мозку - 12 осіб. 3. Шизофренія, включаючи хронічне маячний розлад - 10 осіб. 4. Реактивна (психогенна) депресія, включаючи гостру ситуаційну реакцію - 4 людини.

Стан 15 хворих вкладалося в рамки депресивного (меланхолійного) синдрому, 11 хворих - депресивно-параноидного синдрому, і 15 хворих - тривожно-депресивного, включаючи іпохондричний синдром.

Було проведено зіставлення по всім експериментальним показниками підгруп хворих, розділених по нозологічної і синдромальной приналежності. Крім того, в кожній з підгруп проведено кореляційний аналіз показників методики "Опитувальника якості життя" (специфічний модуль) з показниками інших психодіагностичних методик.

Результати показують, що найбільш високий рівень депресії властивий хворим органічним захворюванням головного мозку і хворим з параноидно-депресивним синдромом. Найнижчий рівень депресії відзначається у хворих реактивної депресією і хворих з депресивним синдромом. Група хворих реактивної депресією найбільш збережена в спілкуванні, сексуальній сфері, соціальних відносинах, ніж хворі інших нозологічних груп. Вони мають більш адекватну самооцінку і найбільш задоволені як якістю життя в цілому, так і окремими його характеристиками. Хворі депресією в рамках шизофренії страждають від нестачі самоповаги, творчого потенціалу і вольової активності. Ці характеристики впливають на їх якість життя, так само як переживання, пов`язані з їх правовим статусом і сексуальною сферою. Найбільш незадоволеною якістю життя є група хворих біполярним і рекурентним афективним розладом. Найбільш погіршують їх життя є: спілкування, емоції, сексуальна сфера, а також незадоволеність своїм здоров`ям в цілому і переживання з приводу прояву дискримінації по відношенню до них як до психічно хворим. Для всіх нозологічних груп, крім групи хворих реактивної депресією, зоною найбільшою психологічною конфліктності є ставлення до статевого життя. Серед синдромальних груп найбільш пристосованими до життя є хворі з депресивним (меланхолійним) синдромом. На їх якість життя впливають рівень депресії, емоційна стійкість, сексуальна сфера, а також значущі ставлення до себе, до минулого, страхи і побоювання. У групі хворих з тривожно-депресивним (включаючи ипохондрический) синдромом найбільш важливим, на їхню думку, є самопринятие, емоційна стабільність, а також схильність до занепокоєння, іпохондрії, психологічної та особистісної залежності від оточуючих, що впливає на якість їхнього життя в цілому.

Ващенко Ніна Олексіївна