Особливості емоційної сфери у хворих на цукровий діабет

Цукровий діабет (ЦД) II типу - це хронічне прогресуюче захворювання, що несе за собою серйозні серцево-судинні ускладнення, які, проте, можна запобігти або уповільнити їх розвиток за допомогою впровадження багатофакторного підходу, що включає контроль рівня глікемії, ліпідів і артеріального тиску, а також заходи щодо зміни способу життя (Аметов А.С., 2006). В даний час більшість дослідників схиляються в бік оцінки СД як захворювання з "очевидним психосоматичних плином" (Коркі- на М.В., 1988- Елфимова Є.В., 2005- Lustman PJ et al., 1997, Peyrot M. et al ., 1999 і ін.). Незадоволена компенсація діабету, тривалий перебіг хвороби (понад 10 років), наявність інвалідизуючих ускладнень збільшують ризик розвитку порушень в емоційній сфері. Пошук оптимальних психотерапевтичних підходів, що підвищують медико- економічну ефективність лікування хворих на ЦД II типу, є однією з основних задач сучасної клінічної психології.

З метою вивчення особливостей емоційної сфери хворих на ЦД II типу обстежено 94 особи: 25 чоловіків і 69 жінки. У обследуемую групу включені 47 хворих на інсуліннезалежний СД (ІНЦД) і 45 хворих інсулінопотребних СД (ІПСД). Дослідження проводилося за допомогою Торонтської алексітіміческой шкали (G. Taylor, 1985 Д.В. Єресько, 1994), шкали Гамільтона для оцінки депресії (HDRS - Hamilton M., 1967), короткого загального опитувальника оцінки статусу здоров`я (SF-36) ( "The Medical Outcomes Study Short From 36 Items Health Survey" - Ware J. et al., 1992) для оцінки якості життя в умовах соматичного захворювання.

Високий рівень алекситимии відзначений у 60,6% хворих на ЦД II типу. Це перевищує поширеність алекситимии при інших психосоматичних захворюваннях, зокрема при серцево-судинних (Kauhanen J., 1996- Ананьєв В.А., 1999 Винокур В.А., 2002 і ін.). Число хворих з високим рівнем алекситимии в підгрупі ІПСД (81,4%) достовірно вище, ніж в групі ІНЦД. У 96,3% обстежених хворих на ЦД відзначено депресивна симптоматика, що досягає ступеня малого у 40,7% і великого у 54,8% хворих депресивного епізоду. У хворих ІПСД в 79,5% випадків вираженість депресивної симптоматики вище, ніж у хворих ІНЦД (45,7%) (plt; 0,003), і характеризується порушенням сну, поганим настроєм, тривожним збудженням, соматичними симптомами з проявами занепокоєння і дратівливості. Слід зазначити, що хворі на ЦД II типу заперечували наявність суїцидальних намірів і почуття винності навіть при вираженому "великому депресивному епізоді". Одночасне підвищення рівнів алекситимии і депресії виявлено нами у 50,78% хворих на ЦД. Високі показники алекситимии значимо пов`язані з виразністю депресії незалежно від типу СД (r = +0,5), знижуючи пороги реагування на хронічний стрес, і змінюють толерантність до нього, погіршуючи настрій і знижуючи соціальну адаптацію. Прояв тривоги у вигляді суб`єктивного напруги, що супроводжується дратівливістю і занепокоєнням, зазначалося у 77 хворих на ЦД II типу (81,9%). Якість життя (ЯЖ) хворих ІПСД виявилося істотно нижчим за всіма шкалами опитувальника SF-36, ніж у осіб з ІНЦД. При проведенні аналізу залежності якості життя пацієнтів СД від віку виявилося, що чим старше хворий, тим частіше турбують больові відчуття і знижений фон настрою. Погіршення ЯЖ пацієнтів ІПСД також визначалося прогресом пізніх діабетичних ускладнень. Наявність високого рівня алекситимии і депресії значно знижують якість життя хворих на ЦД незалежно від типу клінічного перебігу, погіршуючи загальний стан здоров`я, фізичну активність і психічне здоров`я.

Таким чином, проведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що високий рівень алекситимии і наявність депресивного стану значимо взаємозв`язані з погіршенням якості життя хворих. Знання психологічних особливостей розширює можливості корекції негативного впливу емоційних чинників на прогрессірова ня СД II типу. Отримані дані необхідно враховувати при розробці програм лікування та профілактики СД в загальній клінічній практиці поряд з відомими соматичними показниками, що передбачає необхідність взаємодії фахівців різних клінічних дисциплін.

Кошанскім А.Г., Винокур В.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!