Дослідження тривожності у чоловіків і жінок, хворих іхс

При розробці оптимальних психотерапевтичних методів для хворих на ІХС є необхідним вивчення тривожних станів, що виявляються у даної групи пацієнтів. Так, відзначається, що частка осіб з ІХС вище при наявності особистісної тривожності, ніж без неї (Гафаров В.В., Пак В.А., Гагулін І.В., Гафарова А.В., 2005). Також, наголошується, що хворі на ІХС з найбільш вираженою реакцією на біль при ангінозний нападі мають високу реактивну і особистісну тривожність (Ібатов А.Д., Сиркін А.Л., Вейн А.М., Сиркіна Е.А., Баєвський Р. М., Ібатова О.В., 2003). Отримано дані, згідно з якими, для психологічного портрета пацієнтів з механічними ускладненнями гострого періоду трансмурального інфаркту міокарда характерні підвищені показники реактивної та особистісної тривожності (Парфенюк В.К., Майлер К. С., 2004).

Метою цього дослідження було вивчення тривожних станів у чоловіків та жінок, хворих на ІХС.

Матеріал і методи: нами було обстежено 15 чоловіків і 15 жінок у віці 45-55 років, хворих непроникаючих інфарктом міокарда. У дослідженні використовувалися клініко-психологічний і експериментально - психологічний метод (шкала тривожності Спілбергера-Ханіна, шкала депресії Зунга, опитувальник вираженості психопатологічної симптоматики SCL-90-R).

Отримані результати: при порівнянні результатів по t-критерію Ст`юдента (plt; 0,05) нами було встановлено, що за даними шкали Спілбергера-Ханіна рівні особистісної та ситуативної тривожності вище у жінок, ніж у чоловіків. За методикою SCL-90-R у жінок виявлені більш високі показники шкали тривоги. Дана шкала вимірює, зокрема, такі компоненти тривоги як напруга, внутрішнє тремтіння, когнітивні компоненти (відчуття небезпеки, страху), деякі соматичні складові тривожності. Більш високі показники за шкалою міжособистісної сенситивності спостерігалися також серед жінок (міжособистісна сенситивность визначається почуттям особистісної неадекватності і неповноцінності, особливо при порівнянні себе з другімі- самоосуд, почуттям занепокоєння і вираженого дискомфорту при міжособистісному взаємодії, негативними очікуваннями щодо будь-яких комунікацій з іншими людьми) .

За методикою Зунга значної різниці між показниками депресії у чоловіків і жінок не виявлено. Однак, слід зазначити, що в цілому в обох групах середній показник даної шкали відповідає рівню так званої невротичної депресії, що може проявлятися у відчутті психологічного дискомфорту, зниження самооцінки, недостатній упевненості в собі, невпевненості в майбутньому, відчутті деякого фізичного нездужання, незначних астенічних проявах (стомлюваність, труднощі зосередження, дратівливість). Слід також зазначити, що у жінок за шкалою депресії відзначалися більш високі оцінки по пунктам опитувальника, що відображає прояви тривоги (прискорене серцебиття, занепокоєння, дратівливість).

Слід зазначити, що при плануванні психологічної корекції для хворих на ішемічну хворобу серця важливо враховувати комплекс різних факторів: діагноз, супутня патологія, вік, і як показано в нашому дослідженні - підлогу, тому що у жінок вище показники тривожності, що вимагає відповідних психокорекційних втручань.

Крім того, в обох групах виявлено підвищений показник депресії, що може бути пов`язано з психологічною реакцією на хворобу. Даний стан, можливо, викликано наявністю усвідомлення факту важкого захворювання, страхом пацієнтів за своє життя, перебуванням в стаціонарі, необхідністю відмови від звичних моделей поведінки, невпевненістю в своєму майбутньому, відчуттям "виключення" з активного життя суспільства. Ці особливості також слід враховувати при плануванні психологічної допомоги пацієнтам.

Горшкова Марія Володимирівна

Велетнів Арсеній Апетович

Увага, тільки СЬОГОДНІ!