Взаємозв`язок психічних станів з якістю життя у хворих із захворюваннями серцево-судинної системи

Проблема захворювань серцево-судинної системи в даний час продовжує залишатися досить актуальною. У контексті сучасного холістичного підходу в медицині і психології важливе самостійне значення набуває вивчення якості життя (ЯЖ) хворих, що представляє собою інтегральну характеристику фізичного, психологічного, емоційного і соціального функціонування хворого, засновану на його суб`єктивному сприйнятті. Показники ЯЖ використовуються для багатосторонньої оцінки перебігу та прогнозу серцево-судинних захворювань. Найбільш поширеною є думка про зниження ЯЖ під впливом тяжкості захворювання, однак потрібно враховувати і важливу роль психологічного фактора в особливостях перебігу хвороби.

Мета дослідження: виявити взаємозв`язок психічних станів з якістю життя у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) та нейроциркуляторною дистонією (НЦД).

Об`єкт дослідження: якість життя і психічні стани хворих з серцево-судинними захворюваннями.

Предмет дослідження: взаємозв`язок психічних станів з якістю життя у пацієнтів з ІХС та НЦД.

У своїй роботі ми використовували такі методи: бесіда, опитувальник вивчення ЯЖ "SF-36", шкала самооцінки психічних станів (по Г.Айзенк), клінічна шкала Гамільтона для оцінки тривоги, опитувальник депресивності А. Бека, Торонтський алексітіміческая шкала.

Нами було обстежено дві групи хворих. В першу групу увійшло 25 осіб з діагнозом ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруги, II функціональний клас-в другу ми включили 27 осіб з діагнозом нейроциркуляторна дистонія. Всім пацієнтам діагноз був встановлений на підставі загальноклінічних та інструментальних методів обстеження.

Дослідження дозволило нам зробити наступні висновки.

1. Загальний показник ЯЖ у хворих із захворюваннями серцево-судинної системи знижений, однак у пацієнтів з ІХС виявлено значимо більше зниження показників, що характеризують фізичний компонент здоров`я переважно за рахунок шкали "фізичне функціонування" (рlt; 0,01), у пацієнтів з НЦД в більшій ступеня знижені показники ЯЖ, що характеризують психологічний компонент здоров`я переважно за рахунок шкали "соціальне функціонування" (рlt; 0,01.

2. Є відмінності в особливостях психічного стану в групах хворих на ішемічну хворобу серця та НЦД. Пацієнти з ІХС характеризуються переважанням агресивності, соматичного компонента тривожності, алексітіміі- для пацієнтів з НЦД в більшій мірі властиві високі показники фрустрації, ригідності і психічного компонента тривожності.

3. Зниження якості життя в досліджуваних групах хворих обумовлено не тільки специфікою захворювання, а й особливостями психологічного статусу пацієнтів. Більш тісний взаємозв`язок психічних станів з параметрами якості життя характерна для пацієнтів з НЦД, так як було виявлено більшу кількість значущих кореляційних зв`язків.

4. Високі показники за шкалами депресії, тривоги і агресивності обумовлюють зниження життєвої активності та соціального функціонування в обох групах, тобто негативно позначаються як на фізичних, так і на психологічних показниках якості життя. Дані психічні стани можуть розглядатися як умови ризику порушення соціально-психологічної адаптації в досліджуваних групах хворих.

Висновок. Моніторинг якості життя пацієнтів в практичній діяльності працівників охорони здоров`я сприяє отриманню відомостей про фізичний і психологічний стан пацієнта, являє собою цінну інформацію про реакцію пацієнта на хворобу, сприяє індивідуалізації підходу до терапевтичних заходів і дозволяє своєчасно визначити необхідність і спрямованість корекції як фізичного, так і психологічного статусу з урахуванням виявлених особливостей психічних станів.

Кувшинова Наталія Юріївна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!