Незадоволеність соціальними відносинами як причина психосоматичних захворювань

Зростання темпу життя викликав збільшення навантаження на психіку людини і, як наслідок, помітне наростання психосоматичних захворювань. М. Ю. Рєпін та В. Г. Старцев (1975) вважають, що схильність до розвитку психосоматичних захворювань з`явилася на тій стадії еволюційного розвитку тварин, коли виникли соціальні відносини в стаді, утворилося ієрархічно організоване співтовариство. Особливе значення при розвитку психосоматичної патології, на думку В. І. Гарбузова (1995), належить станом незадоволеності, як правило, тривале перебування в ньому.

Ми спробували перевірити ці положення на практиці і позначили таку гіпотезу: особи, які страждають психосоматичними захворюваннями мають більш високий показник незадоволеності склалися соціальними відносинами, ніж здорові (які не страждають психосоматичними захворюваннями). Для вирішення поставленого завдання ми використовували методику самооцінки "Дембо-Рубінштейн", в якій нами було запропоновано такі шкали: матеріальне становище, трудова діяльність, службове становище, "я" сам, відносини на роботі, відносини в родині, інтимне життя. При цьому випробуваним давали завдання оцінити реальний і бажаний рівень задоволеності по заданих параметрах.

На етапі обробки даних нас цікавив передусім показник різниці між оцінками реального і бажаного образів, який ми позначимо як рівень незадоволеності. Додатково підраховується показник загальної незадоволеності, якої дорівнює сумі показників незадоволеності по всім семи шкалами. Всього за допомогою даної методики було обстежено дві групи психосоматичних хворих - хворі на виразкову хворобу (87 осіб) та артеріальною гіпертензією (52 людини), а також здорові особи (65 чоловік).

В ході проведеного дослідження було встановлено, що найбільш високий середній показник загальної незадоволеності спостерігається в контрольній групі 53,74 бала, а не у хворих на виразкову хворобу та артеріальну гіпертензію 46,64 і 41,92 бала відповідно. Подібне простежується і по всіх шкалах тесту окремо, за винятком третин - "службове становище", де був зафіксований дещо більший показник у хворих на виразкову хворобу (7,41) в порівнянні зі здоровими (7,25). Достовірні відмінності за показником незадоволеності між хворими на виразкову хворобу і здоровими виявлено тільки по шкалі "матеріальне становище" (р lt; 0,021). Це говорить про те, що здорові люди надають більшого значення матеріальному достатку й відчувають велику незадоволеність щодо наявних доходів. Ймовірно, для хронічного хворого матеріальні цінності відіграють менш значиму роль, ніж для здорових. Більш інформативним і значущим виявився показник незадоволеності при порівнянні хворих на артеріальну гіпертензію і здорових. Так, достовірні відмінності спостерігаються за шкалами "службове становище" (0,017) і "відносини на роботі" (0,008), а також за загальним показником незадоволеності (0,017). Хворі на артеріальну гіпертензію в більшій мірі, ніж здорові, незадоволені своїм службовим становищем. Очевидно, їх запити щодо просування на професійній ниві перевищують їх реальні досягнення, що має для них особливе значення. У той же час вони в більшій мірі задоволені відносинами з колегами по роботі і в цілому загальний показник задоволеності у них також вище.

Таким чином, показник рівня незадоволеності в переважній більшості випадків виявився вищим у здорових осіб, ніж у хворих, за винятком більш високого показника у хворих на артеріальну гіпертензію за шкалою "службове становище".

Останнє в принципі відповідає поведінці типу А, описаного Г. Фрідманом і Р. Розенманом, яке властиво хворим з серцево-судинними захворюваннями. Отриманий результат в цілому не підтверджує нашу гіпотезу. Рівень домагань здорових, т. Е. Бажане стан задоволення по виділеним нами шкалами, перевищує такий в групах хворих. Це змушує нас замислитися про природу незадоволеності для подальших наукових пошуків.

Ймовірно, суть полягає не стільки в наявності і вираженості у людини стану незадоволеності, скільки в особливостях механізму його емоційного переживання та тривалості. Швидше за здоров`я більше залежить від того, як людина "переробляє" дане стан, постійно будучи включеним в психосоціальні взаємини.

Гребінь Н. Ф.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!