Застосування тат щодо осіб, які страждають головним болем

У цій роботі ми продовжуємо дослідження в рамках психосоматичної проблеми і починаємо вивчення психологічних аспектів головного болю. Механізми болю добре вивчені фізіологами, нейрофізіологи, також існує багато досліджень в області сприйняття болю в залежності від статі, віку, типу темпераменту. Ще ніколи не порушувалися питання особистісного реагування і особистісної детермінації болю, тим більше - головного болю. Проте, багато дослідників вважають, що більшість випадків частого головного болю мають психологічну етіологію. Новизною нашого дослідження є те, що ми використовували методику ТАТ для обстеження осіб, які страждають головним болем, а також привели якісні показники до кількісних, використовуючи схему аналізу, запропоновану Уаттом.

Порівняльний аналіз середніх показників показав наступне. За критеріями кількість слів і загальний час в секундах показники контрольної групи вище експериментальної, тобто випробовувані контрольної групи говорили більше і витратили більше часу на свої розповіді. Даний факт можна пояснити дією захисних механізмів, найбільша кількість яких у випробовуваних експериментальної групи, позбавила змоги їм поширюватися на спровоковану тему, а також феноменом алекситимии, який часто зустрічається у психосоматичних хворих.

Третім критерієм є оцінка форми розповіді: чи носить він описовий характер або ж має сюжет. Описових розповідей в контрольній групі більше, ніж в експериментальній. А оповідань, що мають сюжет, більше в експериментальній. Приблизно така ж картина виглядає з критерієм типовості відповіді, тобто оригінальний зміст її розповіді або звичайне, яке провокується у більшості випробовуваних. Оригінальних, незвичайних відповідей в експериментальній групі більше, а в контрольній - більше число оповідань мають звичайні сюжети. Ймовірно, у піддослідних експериментальної групи сильніше розвинена і більш задіяна була фантазія, яка, по Фрейду, носить компенсаторний характер, тобто в фантазії проявляється те, що не може бути задоволено в реальному житті внаслідок невідповідності соціальним нормам.

Відносно критерію представленості часу показники розподілилися наступним чином: в більшості оповідань обох груп добре представлено даний час, але в контрольній групі показник вище, а показники минулого і майбутнього часу в експериментальній групі вище, ніж у контрольній. Імовірно це розподіл може бути пояснено тим, що внаслідок незадоволеності актуальним станом люди з головним болем спрямовуються в своїх думках в майбутнє, або постійно переживають ситуації або конфлікти, недозволені в минулому.

Критерій "рівень інтерпретації", передбачає оцінку змісту оповідання за ступенем суб`єктивності, тобто переважають чи опису почуттів, думок героя або герой часто взаємодіє з іншими персонажами, спілкується і тоді можна говорити про спрямованість героя на реальність. Отримані результати більше за критерієм суб`єктивності, але цей показник вище в експериментальній групі. Такі результати можуть бути розцінені як підтвердження критерієм представленості часу і говорять про те, що люди, які страждають головним болем, в меншій мірі орієнтовані на актуальну реальність.

Три підкритеріям, які описують критерій "емоційний тон", представлені в такий спосіб: показник критерію спокійного тону вище в експериментальній групі, показник напруженого і позитивного тону вище в контрольній. Співвідношення даних показників можна розцінити як наслідок особливостей стимульного матеріалу: багато таблиці ТАТ припускають провокацію сумних, а іноді трагічних сюжетів оповідань, пов`язаних зі смертю, і як наслідок розповідь може приймати напружений емоційний тон. Таким чином, випробовувані експериментальної групи більш адекватно сприйняли стомлений матеріал, ніж випробовувані контрольної групи, що може бути наслідком зміненого сприйняття.

Вживання мовних засобів, зокрема прямої мови, частіше зустрічається в експериментальній групі, що може говорити про високий рівень ідентифікації випробуваного з героєм розповіді і спробі компенсації незадоволених потреб у фантазіях.

Критерій успішність героя показує, що в контрольній групі удачі герой домагається частіше, ніж в експериментальній. Цей факт може бути пояснений особливостями вибірки (приблизно 1/3 частина експериментальної групи люди з діагнозом депресивний синдром).

Нами було проведено t-критерій Стьюдента. Статистично значущими були визнані наступні критерії: розповідь-історія-орігінальность- рівень інтерпретаціі- наявність інших персонажів в рассказах- успішність героя. При якісному аналізі ми виявили відмінності психологічної сфери випробовуваних з головним болем і здорових випробовуваних. Математична обробка результатів виявила значні розбіжності, але вони не можуть бути прийнятими за достовірні внаслідок нерепрезентативність вибірки.

Мелешкіна Ю.В.