Схильність ефекту прив`язки як індивідуальна змінна

Ефект прив`язки, або евристика прив`язки і коригування (anchoring and adjustment heuristic), - зрушення численних оцінок в сторону нав`язаного числа. Наприклад, якщо в супермаркеті над рядом банок з томатним соусом висить напис «Не більше 12 банок в одні руки", люди, які купують цей товар, вважають за краще брати його великими, ніж зазвичай, порціями. Якщо запитати випробуваного "Чи правда, що їжачиха народжує в середньому близько 18 маленьких їжачків за один раз? Якщо ні, то скільки?", Його відповідь зрушиться в бік нав`язаного числа (18). Вперше ефект описаний А.Тверскі і Д.Канеманом (1974), а згодом його існування багато разів підтверджено експериментами в різних областях. Однак розглядався ефект в цілому, його вплив на поведінку груп людей, поведінка споживачів і т.п., але не розглядалося індивідуальне вимір цього ефекту.

У нашій роботі ми виходили з декількох гіпотез. Перше припущення полягало в тому, що схильність ефекту прив`язки є індивідуальною змінної, тобто різні люди неоднаково схильні до даного ефекту. Друга гіпотеза полягала в існуванні можливості вимірювання цієї змінної, а отже, і в можливості розробки діагностичної методики.

Для перевірки гіпотез проведено експериментальне дослідження. Всього було задіяно 60 випробовуваних, студентів 2-го курсу факультету психології СПбГУ, які були у випадковому порядку розділені на три рівні групи. Контрольна група отримала список з 42 питань, які передбачають чисельні відповіді, наприклад: "Скільки важить яйце синиці?" Випробовувані з експериментальних груп отримали ті ж самі питання, але з нав`язаними числами, свідомо більшими чи меншими, ніж очікувані відповіді (з "позитивного" або "негативною" прив`язкою). Всередині бланка кожної експериментальної групи спрямованість прив`язки чергувалася.

Для фіксації ефекту прив`язки як індивідуальної змінної були відібрані ті питання, в яких проявився очікуваний ефект (відповіді в експериментальній групі значимо відрізнялися від відповідей в контрольній). Для кожної експериментальної групи за отриманими даними був проведений аналіз головних компонент, який продемонстрував наявність фактора прив`язки як основного фактора узгодженої мінливості в відповідях піддослідних. Після цього аналізу були виключені відповіді на питання, на які фактор прив`язки надавав незначний вплив. Після повторного проведення аналізу головних компонент фактор прив`язки описував не менше 35% дисперсії відповідей у кожній експериментальній групі.

Отримані результати дозволяють зробити висновок про наявність індивідуальної мінливості в схильності ефекту прив`язки і можливості її вимірювання. Подібна методика, за нашими припущеннями, може застосовуватися для прогнозування ефективності діяльності, пов`язаної з чисельними оцінками і прогнозуванням. Так, наприклад, в матеріалах департаменту економічних досліджень Reserve Bank of Australia Д.Грюеном і М.Гізіцкі (1993) була побудована узгоджується з реальними спостереженнями модель поведінки гравців на валютній біржі (FOREX), заснована на наявності "об`єктивних" гравців і гравців, схильних до ефекту прив`язки.

Ахметзянов Е.М., Волохонський В.Л.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!