Про умови ослаблення ефекту лачинс

У 40-ті роки XX ст. в експериментах Абрахама і Едіт Лачинс (A. S. Luchins, E. H. Luchins) з використанням судин з рідиною (water jar problem) була продемонстрована одна з найвідоміших ілюстрацій ефекту установки (Einstellung effect). У піддослідних формували установку на рішення "завдань з судинами" складним арифметичним способом (необхідно було отримати вказану кількість рідини за допомогою судин різного об`єму), а потім пропонували завдання ( "критичні") з можливістю їх вирішення як уже відомим, так і іншим, більш простим способом. При цьому випробовувані "не бачили" можливості вирішення критичних завдань новим способом.

У проведеному нами раніше дослідженні було виявлено, що зміна способів пред`явлення умов завдань Лачинс призводить до зниження прояву ефекту установки. Зміна цих способів відбувалося при переході від настановних завдань, що пред`являються в образній формі (умови задач були проілюстровані графічними зображеннями судин), до критичних завдань, які подані в символічній формі, що представляє табличний варіант з числовими даними, фіксованими цифрами і прописом.

Можна припустити, що отриманий нами ефект зниження установки обумовлений: 1) використанням подібної форми репрезентації завдань- 2) зміною форм репрезентації умов завдань при переході від настановної стадії до критичної.

Для з`ясування впливу цих умов було проведено дослідження за участю чотирьох груп випробовуваних (по двадцять чоловік в кожній) обох статей у віці від 14 до 16 років з використанням чотирьох варіантів пред`явлення умов завдань: 1) символічна форма для настановних і критичних завдань (КГ) - 2) образна форма для настановних, символічна - для критичних завдань (ЕГ1) - 3) символічна форма для настановних, образна - для критичних завдань (ЕГ2) - 4) образна форма для настановних і критичних завдань (ЕГ3). Піддослідним пропонувався бланк з умовами задач Лачинс. Час, відведений на вирішення однієї задачі, становило 2,5 хвилини. Всього пропонувалося шість настановних (№ 0-5) і п`ять критичних (№ 6-10) завдань. Показником подолання ефекту установки було рішення критичних завдань простим способом. Було виявлено, що загальна кількість простих рішень всіх критичних завдань у всіх експериментальних групах вище, ніж в КГ: КГ - 9% завдань вирішено простим способом-ЕГ1 - 28% - ЕГ2 - 19% - ЕГ3 - 21%. Однак статистично значимо різняться тільки результати КГ і ЕГ1 (?? 0,05). У ЕГ2 випробовувані значимо частіше використовували простий спосіб при вирішенні лише окремих завдань - № 6, 7, 9 а в ЕГ3 - № 6, № 7, № 8.

Таким чином, у всіх ЕГ в момент переходу від настановних завдань до критичних (завдання № 6) відбувається перехід до нового способу дії, що свідчить на користь припущення про вплив подібної форми репрезентації завдань на ослаблення установки. Однак тільки в ЕГ1 цей ефект проявляється по відношенню до всіх критичних завдань. При використанні ж тільки подібної форми репрезентації (ЕГ3) він проявляється нестійкий. Роль образних форм репрезентації завдань Лачинс деякі дослідники розглядають з точки зору зниження когнітивної навантаження (напр., Gerven, 2002), проте недостатньо ясний характер зв`язку між когнітивної навантаженням і установкою. Чому зниження когнітивної навантаження повинне привести до зміни установки?

В теорії установки Д. Н. Узнадзе (2001) зміна установки, навпаки, пов`язана з поняттям об`єктивації, яка передбачає аналіз завдання в умовах її ускладнення. У нашому дослідженні стійкий результат по відношенню до всіх завдань досягається лише в умовах переходу від образної (більш "легкої", з точки зору когнітивної навантаження) до символічної (більш складної) формі пред`явлення завдань. Ймовірно, на прояв ефекту установки впливає не тільки форма, але і зміна форм репрезентації в результаті виконання завдання. При цьому більш ефективним для зниження ефекту установки є перехід від більш простий до більш складній формі репрезентації.

Тухтіева Н. Х.