Вплив іррелевантние параметрів стимулу на фіксування установки

У ХХ ст. в грузинській школі психології під керівництвом Д. Н. Узнадзе активно досліджувався феномен фіксованою установки. Установка формувалася в результаті багаторазового пред`явлення пари стимулів (кулі, кола) для порівняння за величиною. У попередніх (настановних або фіксують) дослідах стимули були рівними за величиною, що створювало установку на нерівність об`єктів. Потім (критичні досліди) випробуваним пропонувалися різні за величиною стимули, які, як показали результати дослідження, більшістю випробовуваних оцінювалися як рівні. Такі ілюзії установки могли бути контрастними (за контрастом зі способом оцінки настановних стимулів) або асимілюються (за аналогією з нею) (Узнадзе Д. Н., 2001).

В основі нашого розуміння природи ефекту установки лежить уявлення про свідомість як логічному механізмі, для якого важливо, щоб все протікало логічно несуперечливий і закономірно. Тому в свідомості вибудовуються певні гіпотези про закономірності ситуації, в даному випадку про співвідношення величин об`єктів. Порушення встановленої ситуативної закономірності призводить до ускладнень подальшої "логічною" роботи свідомості, викликає збій в поведінці. Саме цим проявом "закону Узнадзе" можна пояснити неадекватну оцінку величини критичних стимулів (Аллахвердов В. М., 2000). У дослідженнях грузинських психологів показано, що при фіксації установки нерівність об`єктів починає виступати в якості релевантного параметра порівнюваних стимулів. Інші параметри (наприклад, форма і колір) не мають істотного значення для фіксування і актуалізації установки.

Так, в дослідженнях З. І. Ходжава (1958) було виявлено, що установка, вироблена при порівнянні величин одних геометричних фігур, зберігається по відношенню до інших. В експерименті Н. Г. Адамашвілі (1958) використовувалися різні варіанти пред`явлення об`єктів за кольором і фону при переході до критичної стадії. Колір критичних об`єктів і фону в одному варіанті був тотожним настановних (червоні кола на зеленому тлі) - у другому - додатковим (зелені кола на червоному тлі) - в третьому - відмінним від установочного, але не додатковим (сині круги на жовтому тлі). Було виявлено, що тільки в разі антагонізму кольору (другий варіант) відбувається ослаблення установки. В інших же випадках зміна кольору стимулів не чинила впливу на прояв установки. Можливість перенесення виробленої на співвідношення установки з одних об`єктів на інші отримало назву генералізації установки. Оскільки освіту установки пов`язано з фіксацією гіпотези, яка відбувається на настановної стадії, виникає питання про роль іррелевантние параметрів настановних стимулів.

Ми припустили, що регулярне зміна кольору настановних стимулів вплине на прояв фіксованою установки. Для перевірки даного припущення було проведено експеримент за участю 126 осіб. В якості стимулів використовувалися два кола, що пред`являються симультанно на екрані монітора. На настановної стадії зліва пред`являвся коло більшого розміру (10 см), праворуч - меншого (6,5 см). На критичної стадії два кола були тотожні за величиною (6,5 см). Кола пред`являлися на білому тлі в наступних варіантах для чотирьох груп випробовуваних:

1) всі кола чорного кольору;

2) чорні кола на настановної, кольорові на критичній стадії;

3) кольорові, потім чорні;

4) всі кольорові на обох стадіях.

Піддослідним пропонувалося порівнювати стимули за величиною. Всього пропонувалося 15 настановних і 20 критичних експозицій. Було виявлено, що кількість установок в умовах зміни кольору настановних стимулів (група 3 і 4) складає по 21% в порівнянні з 5,2% установок в групі 2, де такої зміни не відбувалося (критерій ф * Фішера, p lt; 0,02). У групі 1 кількість установок склало 11,2%, що також відрізняється від результатів груп 3 і 4, але різниця не є статистично значущою.

Таким чином, зміна кольору стимулів на настановної стадії призвело до посилення установки. Ймовірно, іррелевантние зміна настановних стимулів змушує абстрагуватися від параметра кольору, сильніше зосередившись на роботі з величиною, що зміцнює установку на такий спосіб порівняння. Можна також припустити, що відмова від гіпотези, сформованої з великим зусиллям, відбувається з великими труднощами, що вимагає додаткового дослідження.

Тухтіева Н. Х.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!