Залежність величини струп-інтерференції від складності основного завдання

Дж.Струп опублікував в 1935 р статтю, де розглядалися реакції випробовуваних у відповідь на пред`явлення оригінального стимульного матеріалу, який отримав пізніше назву струп-стимулів. Слово, що позначає колір (наприклад «червоний», «жовтий» і ін.), Було написано чорнилом іншого кольору. Приклад струп-стимулу: слово «червоний», написане синіми чорнилами. Випробуваному пред`являвся набір таких стимулів і давалася інструкція: «Не читаючи слів, назвіть колір, яким це слово написано». Виявилося, що для називання кольору струп-стимулів потрібно майже в два рази більше часу, ніж для називання кольору кольорових плям (карта, що складається зі ста струп-стимулів, використовується зазвичай в якості стандартного тесту). Виявлене відмінність у часі характеризує величину струп-інтерференції. Незважаючи на всі зусилля випробовуваних, яка використовується у феномені Струпа завдання ігнорування «не читайте слів» виявляється нездійсненним.

В.М.Аллахвердов (1993, 2000) припустив, що інтерференція виникає при одночасному пред`явленні 2 автоматично виконуваних завдань, одна з яких полягає в тому, що її не слід виконувати. З цієї гіпотези випливає, що величина інтерференції залежить від складності як основний, так і ігнорованої завдання. При цьому збільшення складності основного завдання має привести до зменшення інтерференції. Гіпотеза була перевірена в даному дослідженні.

Розрізнення (називання) відтінків одного кольору є більш складним завданням в порівнянні з називанням чотирьох основних кольорів (ускладнення основного завдання). Був створений відтінку варіант тесту Струпа, в якому замість чотирьох зазвичай використовуваних кольорів (червоний, синій, жовтий, зелений) використані два відтінки жовтого (жовтий і лимонний) і близькі до них кольору (помаранчевий і охра). Таблиця містила 100 так модифікованих струп-стимулів.

Однією частини піддослідних пред`являлась спочатку основна версія тесту Струпа (чотири кольори, сто слів). Потім через якийсь час пред`являвся наш модифікований варіант. Інший частини піддослідних стомлений матеріал пред`являвся в зворотній послідовності, щоб уникнути впливу на результати фактора навченості (звикання). В експерименті взяли участь 20 осіб. Були підраховані різні коефіцієнти інтерференції.

Введемо позначення: W (сек) - час виконання карти 1 (прочитати сто слів чорного кольору) - C (сек) - час виконання карти 2 (назвати колір, сто передавальний) - CW (сек) - час виконання карти 3 (назвати колір, яким написано слово, 100 стимулів).

Коефіцієнти інтерференції: CW-C (сек) - різниця між виконанням 3 і 2 карт. Для класичного варіанту цей коефіцієнт становить 37 секунд, для оттеночного - 27.

Однак результати виконання тесту і модифікації по абсолютній величині значимо відмінні, (CW-C) не дає повної картини порівняння, тому пораховані інші коефіцієнти інтерференції: CW / C - класична версія - 1,6 модифікація - 1,2 (CW-C ) / C - класична версія - 0,6 модифікація - 0,2 (CW-C) / W - класична версія - 0,9 модифікація - 0,6

Результати проведених досліджень підтверджують висловлену гіпотезу. Всі середні значення коефіцієнта інтерференції статистично значимо різняться. Таким чином ефект зниження інтерференції при ускладненні основного завдання статистично значимий (plt; 0,05). Він яскраво проявився у 14 випробовуваних з 20.

Крушинська С.І.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!