Післядія сприйняття багатозначності

Порівнювався вплив неусвідомлюваних значень багатозначності і неусвідомлюваної інформації іншого роду на результати поточної свідомої діяльності. Для цього ситуація наявності неусвідомлюваних значень багатозначних зображень зіставлялася з іншими ситуаціями, в яких має місце неусвідомлення, а саме: з ситуацією наявності зображення-дістрактора, а також з ситуацією підпорогового пред`явлення однозначних зображень.

Було проведено 3 експерименту, в яких взяли участь в цілому 91 чоловік. В якості методу дослідження використовувалася завдання лексичного рішення в поєднанні з завданням класифікації зображень. У першому експерименті стомлений матеріалом служили подвійні зображення-в другому - випробуваним одночасно демонстрували 2 зображення, що представляють собою різні значення вихідних багатозначних зображень без подвійності, одне з яких служило дістрактором- а в третьому експерименті використовувалися однозначні зображення, що пред`являються випробуваним на підпороговому рівні.

Було показано, що для впізнання слів, пов`язаних з несвідомими значеннями двоїстих зображень, потрібно значно більше часу, ніж для впізнання решти слів. Крім того, сама наявність неусвідомлюваних значень в цьому експерименті негативно відбилося на виконанні завдання лексичного рішення: всі типи слів в цьому випадку випробовувані впізнавали довше, ніж випробовувані контрольної групи, у яких не було неусвідомлюваних значень. Випробовувані також здійснили максимальну кількість помилок в словах, пов`язаних з неусвідомленими значеннями. По суті, цей результат говорить про те, що людина схильна не дізнаватися добре відомі слова, якщо ці слова пов`язані з неусвідомленими їм раніше значеннями багатозначності (тут, звичайно, необхідно враховувати, що час реакції випробовуваних було обмежено 1 сек.).

У другому експерименті, де подвійні зображення були розділені на 2 однозначних малюнка, картина змінилася: слова, пов`язані з дістрактора і цільовим стимулом, випробовувані стали впізнавати з однаковою швидкістю і однаковою кількістю помилок. Ми пояснюємо це тим, що дистрактор "створює плутанину" з цільовим малюнком (сприйнятим уважно), в результаті чого впізнання цільового малюнка кілька сповільнюється, чого не відбувається при сприйнятті багатозначності, коли усвідомлюване і неусвідомлюване значення чітко розділені. У ситуації з дістрактора не відбувається відкидання "непомічених" значень, як при сприйнятті багатозначності. Підпорогове ж пред`явлення однозначних малюнків, яке мало місце в третьому експерименті, не перешкоджає, а навпаки, сприяють вирішенню пов`язаних з ними когнітивних завдань: час вирішення завдань, пов`язаних з цими зображеннями, виявилося найшвидшим. Це передбачає, що неусвідомлення однозначної інформації, що виникає внаслідок обмеження часу її пред`явлення, не супроводжується зниженням швидкості або точності обробки інформації, що має до неї безпосереднє відношення.

Отже, наявність неусвідомлюваних значень багатозначності, на відміну від інших типів неусвідомленого сприйняття (стимулів поза фокусом уваги і підпорогових стимулів), надає інтерференційне вплив на поточну когнітивну діяльність людини. Причину такої інтерференції ми бачимо в поєднанні двох смислів в одному об`єкті, яке перешкоджає однозначного і несуперечливого усвідомлення того, що відбувається і тому відкидається.

Сприйняття стимулів поза фокусом уваги і підпорогових стимулів, на відміну від "непомічених" значень багатозначності не супроводжується їх відкиданням.

Філіппова М. Г., Мірошников С. А., Чернов Р. В.