Ефект переваги слова в умовах неуваги

У сучасній психології пізнання особливе місце відводиться вивченню сходять впливів на процеси обробки зорової інформації. Ці впливи, в меншій мірі цікавили дослідників на початкових етапах розвитку когнітивної психології, стають предметом все більшого числа сучасних досліджень зорового сприйняття і уваги. До тих, що сходять впливів на обробку зорової інформації може бути віднесений ефект переваги слова, вперше описаний в кінці XIX в. Дж. М. Кеттелла (Cattell, 1886). Це підвищення швидкості / ефективності впізнання окремих букв в складі слова в порівнянні з умовами ізольованого пред`явлення і пред`явлення в складі безглуздого набору букв. Після перевідкриття в кінці 1960-х років (Reicher, 1969- Wheeler, 1970) ефект знову привернув увагу психологів і нейрофізіологів. У цьому дослідженні була поставлена мета вивчити, чи можливий ефект переваги слова в умовах індукованого неуваги. Як об`єкт дослідження було обрано ефект "миготіння уваги" (Shapiro et al., 1992), що спостерігається в умовах швидкого послідовного пред`явлення зорових стимулів і представляє собою короткочасне погіршення виявлення або впізнання другого цільового стимулу (зонда) або декількох таких стимулів, наступає слідом за виявленням або упізнанням попереднього цільового стимулу в критичному часовому діапазоні після його пред`явлення (180-450 мс).




У більш ранніх роботах було отримано ефект переваги слова в умовах політерного пред`явлення стимулів (Фалікман, 2001- Степанов, 2008). Однак досліджень, де вивчалося б вплив одночасно пред`являється контексту на успішність звіту про зондовом стимулі, який потрапляє в інтервал "миготіння", до сих пір не проводилося. Основне питання полягав в тому, чи буде стимул, який потрапляє в інтервал "миготіння" і, отже, пропонований в умовах неуваги, відчувати перевага в обробці, якщо він з`являється в складі слова. Піддослідним з високою швидкістю пред`являлися послідовно ряди стимулів, кожен з яких представляв собою рядок з 5 символів: цифр або букв. Як відволікаючих стимулів виступали рядки з 5 однакових цифр, в якості першого цільового стимулу - рядок з однакових букв, в якості другого цільового стимулу (зонда) - рядок з різних букв. Завдання випробуваного полягала в тому, щоб відзвітувати про двох пред`явлених йому стимулах (про букву, що становить ряд, і про центральну букві в ряду з різних букв) шляхом вибору з двох запропонованих варіантів відповіді. Як зонда використовувалися три типи стимулів: пятібуквенние слова російської мови, які при заміні середньої букви утворювали інше слово (це було зроблено з метою показати, що випробовувані дійсно сприймають цільову букву, а не здогадуються про неї по контексту, див .: Reicher, 1969 ), псевдослова (набори букв, схожі на слова російської мови, але не мають сенсу) і неслова (нечитабельним набори з голосних і приголосних). Положення зонда в ряду варьировало, він міг займати одну з шести позицій в ряду швидко послідовно пропонованих стимулів після першого цільового стимулу.




Порівнювалася успішність виконання завдання з упізнання центральної літери в словах, псевдослова і неслова на різних позиціях - в інтервалі "миготіння уваги" і за його межами. Як показник успішності виступала частота вірного впізнання зонда за умови безпомилкового впізнання першого цільового стимулу. За попередніми даними при пред`явленні зонда в складі неслова спостерігається стандартний ефект миготіння уваги, в той час як при пред`явленні його в складі слова або псевдослова позиційно-залежного зниження ефективності впізнання зонда не виникає. Іншими словами, в даних умовах спостерігається не тільки ефект переваги слова, а й ефект переваги псевдослова (див., Напр .: Grainger et al., 2003). Відсутність ефекту миготіння уваги для псевдослів може бути пояснено впливом найближчого контексту, схожого зі словом, або фактором орфографічною впорядкованості. Таким чином, незважаючи на те, що в інтервалі "миготіння уваги" значення слів, про які випробовуваний не може відзвітувати, обробляється (напр., Vogel et al., 1998), при звіті про окрему букві слова, пред`явленого в умовах неуваги, більш важливим фактором виявляється орфографічна упорядкованість, а не свідомість стимулу, до складу якого входить буква.

Горбунова Є. С., Фалікман М. В.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

Коли маска стає праймом? фото

Коли маска стає праймом?

У цьому дослідженні ми ставимо питання про те, чи існують взаємовпливу семантичного змісту несвідомого прайму і…

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Ефект переваги слова в умовах неуваги