Методика вивчення просторових уявлень

Одну з найпоширеніших класифікацій просторових уявлень запропонував Ж.Пиаже, який в основу виділення поклав різні властивості - топологічні, проекційні і евклідові. Відповідно, опора на різні властивості характеризує різні рівні розвитку просторових уявлень.

До топологічним властивостями відносяться близькість, порядок, включення, безперервність. Проекційна евклідова геометрія враховує топологічні властивості і додає до них інші: ті властивості, які залишаються незмінними в сприйнятті при змінах точки, з якої розглядається дана фігура (наприклад, прямолінійність). Евклідова геометрія розглядає такі властивості, як розташування під кутом, паралельність і відстань. Саме до утворень геометрії Евкліда відносяться такі освіти, як довжина, прямокутні координати, кут, площа і об`єм.

Ми відштовхувалися від типології Ж.Пиаже і розробили методику, що виявляє домінуючий спосіб обробки просторової інформації (за метричними або топологічним властивостями).

Топологія передбачає схожість фігур за наявністю певного класу точок (внутрішніх, з`єднання, кінцевих, перетину). Так, фігури, що складаються з одного класу точок, будуть топологічно подібні. Згідно з цим розгляду, квадрат ідентичний колу, або будь-якого багатокутника. Однак квадрат і куб будуть топологічно різними фігурами, тому що вони складаються з точок різних класів.

Евклід простір передбачає збереження подібності розмірів, кутів фігур, співвідношення відстаней їх частин. Тобто опора тут йде на більш точні ознаки.

При сприйнятті простору дорослими задіюються, як правило, всі рівні просторових уявлень, проте є домінуючі властивості, на які спирається сприйняття, особливо в умовах дефіциту часу. Метою створення нашої методики ми поставили вивчення цих домінуючих властивостей, на яких ґрунтується просторове сприйняття. Ми розробили комп`ютерну експозиційну методику, створення якої включило ряд етапів.

На першому етапі були створені ряди фігур, топологічно і метрично подібні один одному. Фігури були різної геометричної форми, з перетинами і без, з частинами і монолітні. У початковий варіант були включені і букви, однак перші ж дослідження показали їх стійку впізнаваність, і згодом були виключені із завдання.

На другому етапі був побудований експозиційний ряд по зростанню часу пред`явлення. У цьому ряду пред`являється стимул на певний проміжок часу, і завдання випробуваного полягає в тому, щоб дізнатися цей стимул з шести запропонованих варіантів. Таким чином створювалася орієнтовна серія, за результатами якої можна було визначити чутливість сприйняття конкретного випробуваного.

На третьому етапі проводилося власне обстеження випробовуваних, з урахуванням індивідуального абсолютного порога. Серія складалася з 20 стимулів, які пред`являлися по черзі. Щоб зменшити вплив діяльності свідомості крім підпорогового пред`явлення стимул закривався маскою (зображення решітки). Далі випробуваному треба було вибрати з шести запропонованих варіантів той, який найбільше був схожий не спочатку пред`явлений стимул. Тобто вибір треба було здійснити з урахуванням того, що початкового стимулу в варіантах немає. З шести варіантів три були топологічно подібні стимулу, а три - метрично.

Відповідно в залежності від того, на які властивості спирається при виборі підпорогового пред`явлення стимулу випробуваний - метричні або топологічні, робиться висновок про переважну стратегії обробки просторової інформації. Крім того, ця методика дозволить визначити динаміку розвитку просторових уявлень, тому що на різних вікових етапах структура даних уявлень варіюється.

Наша програма не має аналогів в психологічних дослідженнях, тому ми покладаємо на неї великі надії. Дана методика передбачає кількісне значення, що дозволяє здійснити більш точну оцінку досліджуваних властивостей. Околопороговое пред`явлення стимулу дозволяє виключити дію свідомого контролю, і досліджувати механізми власне просторового сприйняття.

Ємельянова Наталія Євгенівна