Формування умовного значення неусвідомлюваного стимулу

Історія вивчення неусвідомлюваної діяльності багата яскравими експериментальними розробками. Однак в більшості досліджень в якості стимулів виступають об`єкти, які апріорно мають сформований в минулому досвіді значення. Поза сферою уваги залишається питання про те, чи можливо смислообразованіе на неусвідомлюваному рівні. Іншими словами, чи можна закріпити стійке значення (сенс) за "семантично порожнім" стимулом в разі, якщо цей стимул не усвідомлюється і суб`єкт не може судити про його наявності?

Нами було зроблено дослідження, в якому взяли участь 50 осіб у віці від 19 до 23 років. В якості стимулів використовувалися: 1) "Пазли" - картинки, попередньо розрізані на 9 рівних частин і перемішані в довільному порядку, всього 24 картинки. З використанням пазлів були створені експериментальні завдання двох типів: а) "можуть бути вирішені пазли", з яких можна було зібрати вихідну картинку, і б) "нерозв`язані", з яких було неможливо скласти цілісне зображення. "Нерозв`язних пазли" були отримані шляхом заміни трьох фрагментів картинки на їх дзеркальні відображення. В результаті такої "нерозв`язних пазл" не відрізнявся від "решаемого" ні за кольоровою гамою, ні по графічним характеристикам. Так як піддослідним не пред`являлося вихідна картинка, то вони не могли за зовнішнім виглядом пазла заздалегідь визначити, вирішувана задача чи ні. 2) В експерименті використовувалися Прайм, що не мають смислового змісту. Були обрані об`єкти двох видів - значок "Х" та "Z". Ці значки початково не чинили значущих впливів на рішення наступних завдань.

Стомлений матеріал демонструвався за допомогою спеціально створеної комп`ютерної програми. На екрані пред`являлась завдання (пазл). Випробуваний повинен був якомога швидше зібрати цілісну картинку, змінюючи два фрагмента пазла місцями. У процесі збирання картинки випробуваному пред`являвся прайм. Час пред`явлення прайму 20 мс. Випробуваний був проінструктований, що деякі пазли не збираються, і при впевненості в тому, що картинку неможливо зібрати, він повинен приступити до вирішення наступного завдання.

В якості залежних змінних виступали: а) час вирішення завдання б) кількість переміщень фрагментів картинки в процесі рішення-в) "відмови" від рішення задачі в зв`язку з упевненістю в її "не вирішується". Незалежна змінна: тип прайму - "Х" або "Z".

Установча серія складалася з 10 завдань. Все змогу оцінити потреби настановної серії супроводжувалися неусвідомлюваним праймом "Х". Все нерозв`язані - праймом "Z". Послідовність розв`язуваних і нерозв`язних завдань в експериментальній серії задавалася у випадковому порядку. Далі слідувала контрольна серія, що складається з 14 завдань. Всі завдання цієї серії були розв`язуються, але половина з них супроводжувалася неусвідомлюваним праймом "Х", інші сім завдань - праймом "Z". Перехід настановної серії в контрольну для випробуваного ні будь-яким чином відзначений.

В описаній процедурі перевірялося, чи буде прайм "Z", раніше (в настановної серії) пов`язаний з нерозв`язних завдань, ускладнювати складання "вирішуваних пазлів" в контрольній серії.

Результати показали, що завдання контрольної серії, супроводжувані праймом "Z", (прайм "Z" раніше в настановної серії застосовувався з "нерозв`язних" пазлами), вирішувалися достовірно довше, ніж аналогічні завдання з праймом "Х" (t (334) = 5 , 01- p lt; 0,01). Крім того, при вирішенні завдань з праймом "Z" випробовувані робили більше помилкових переміщень фрагментів збирається картинки (t (316) = 2,89- p lt; 0,01). Випробовувані значимо частіше (plt; 0,01) відмовлялися збирати пазл з неусвідомлюваним праймом "Z" через упевненість в його "не вирішується" (10% всіх випадків) в порівнянні з пазлами з праймом "Х" (1% випадків).

Таким чином, в результаті настановної серії, що складається з 10 завдань, супроводжуваних неусвідомлюваної прайм-стимуляцією, вдалося сформувати умовне значення для спочатку безглуздого неусвідомлюваного стимулу. Це проявилося у виникненні стійкого і вираженого праймінг-ефекту, який був викликаний стимулом, що раніше не надають будь-якого впливу на ефективність вирішення завдань.

Дослідження дає підстави стверджувати, що в процесі когнітивної діяльності можливо сформувати умовне значення спочатку безглуздою неусвідомлюваної стимуляції і що усвідомлювана інформація може надавати досить помітний вплив на сприйняття інформації, що знаходиться за межами усвідомленого контролю.

Куделькин Наталія Сергіївна

Свиридова Тетяна Олександрівна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!