Неусвідомлене прояв феноменальних рахункових здібностей

Вважається, що швидко і безпомилково вирішувати складні арифметичні задачі можуть виключно люди інтелектуально обдаровані або, навпаки, люди з розумовою відсталістю. Проте В.М.Аллахвердов висловив припущення про те, що феноменальна лічильна здатність властива всім, хоча і рідко проявляється в звичайних умовах. Результати обчислень у людей з нормально функціонуючими когнітивними механізмами зазвичай схильні до негативного вибору, тобто мають тенденцію не проникає в свідомість. Якщо при вирішенні суб`єктом складних арифметичних задач виявляються які-небудь стійкі схильності у виборі правильних і неправильних відповідей, то, цілком можливо, що він їх розрізняє і приймає особливе рішення про їх усвідомленні або неусвідомлення.

У нашому дослідженні це припущення було перевірено експериментально. У першому експерименті брали участь 14 студентів факультету психології СПбГУ. Піддослідним пред`являлися 40 арифметичних задач з варіантами відповідей. У першій серії з кожним умовою були надруковані дві відповіді: один з них був правильним, інший - ні. Правильні і неправильні відповіді позначалися буквами "а" або "b" в випадковому порядку. Завдання були однотипними: потрібно якнайшвидше вибрати із запропонованих варіантів відповіді той, який був коренем третього ступеня даного п`яти- або шестизначного числа. Фіксувалися названі варіанти відповідей.

Через тиждень випробовувані проходили другу серію цього експерименту. Були запропоновані ті ж завдання, але послідовність їх пред`явлення була змінена. В варіанти відповідей кожного завдання додавався ще один неправильний відповідь. Порядок чергування правильних, "старих" і "нових" неправильних відповідей був випадковим. Завдання, поставлене перед випробовуваними, була такою ж. Знову фіксувалися названі випробуваними варіанти відповідей (a, b, або c).

При обробці результатів були виділені наступні комбінації відповідей. Вибравши в першій серії експерименту правильну відповідь, випробуваний у другій серії в 41,6% випадків вибирав його снова- в 19,7% випадків змінював свій вибір на "старий" неправільний- в 38,7% вибирав "новий" неправильну відповідь. Якщо випробуваний в першій серії вибрав неправильну відповідь, то в другій серії він повторював його в 38,4% випадків-зраджував його на правильний в 20,4% випадків (значимо рідше, ніж при виборі навмання, на рівні рlt; 0,05 за t-критерієм Стьюдента) - зраджував його на "новий" неправильний в 41,2% випадків. Отже, якщо людина одного разу не вибрав будь-яку відповідь, то, швидше за все, він не вибере його і вдруге. Випробуваний схильний правильні відповіді повторювати, а неправильні - змінювати на "нові" неправильні.

Другий експеримент відрізнявся від першого лише тим, що в якості завдання на 2 секунди пред`являлися ряди, що складалися з 12 цифр. Випробуваному потрібно було вибрати відповідь, що був сумою цих чисел. Досвід проходив з використанням комп`ютерної програми. В іншому спосіб проведення обох серій був таким же, що і в попередньому експерименті. У ролі піддослідних виступили 14 студентів факультету психології СПбГУ. Дані другого експерименту приблизно відповідають тим, що були отримані в першому, але за допомогою t-критерію Стьюдента значущі відмінності не були виявлені.

Результати двох експериментів ілюструють висунуту гіпотезу, але не дозволяють надійно підтвердити її. Можна припустити, що слабка вираженість ефекту неусвідомленого негативного вибору в другому експерименті в порівнянні з першим пов`язана з надзвичайно коротким часом пред`явлення умов завдання. У першому експерименті, не дивлячись на гадану неймовірність швидкого вирішення, була хоч якась можливість "прикидки в розумі". У другому експерименті піддослідні швидше намагалися вгадати відповідь. Відомо, що в подібному випадку тенденція до повторення помилок послаблюється.

Як з`ясувалося, жоден випробуваний при проходженні друге серій в обох експериментах не впізнавав ні завдання, ні відповідей до них. Створюється враження, що людина прагне вперто не вибирати один і той же відповідь, хоча він ледве встигає усвідомити саму задачу і забуває її майже моментально, а варіанти відповідей до неї - тим більше.

Таким чином, ефект післядії неусвідомленого негативного вибору був виявлений. При цьому щодо усвідомлених одного разу правильних відповідей суб`єкт поводиться інакше, ніж по відношенню до неправильних. Хоча даних недостатньо, щоб впевнено стверджувати, все-таки ймовірно, що людина здатна автоматично вирішувати навіть найскладніші арифметичні задачі і при цьому в якійсь формі зберігати в пам`яті як результати обчислень, так і прийняте рішення про усвідомлення або неусвідомлення цих результатів.

Науменко О.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!