Дослідження суб`єктивної впевненості в завданні на впізнавання

Людина, вирішуючи прості когнітивні завдання, проте, робить помилки, при цьому він здатний розрізняти свої правильні і неправильні відповіді, не маючи зворотного зв`язку (В. М. Аллахвердов). Передбачається, що саме суб`єктивна впевненість і є своєрідним маркером правильності вирішеною завдання. Якщо це так, то чим впевненіше людина буде в своїй відповіді, тим менша ймовірність того, що він змінить свою відповідь в наступній серії, і навпаки.

Мета дослідження - перевірити припущення про те, що 1) правильні відповіді будуть найбільш впевненими, а неправильні - найменш впевненими, 2) ефект позитивного вибору збільшує впевненість у правильності відповіді.

Згідно гіпотезам цього дослідження: 1) правильні відповіді оцінюються як більш уверенние- 2) при повторі правильної відповіді в наступній серії (прояв ефекту післядії позитивного вибору) суб`єктивна оцінка впевненості вище, ніж при переході з правильної відповіді на неправильну відповідь, і навпаки.

Дослідження складалося з 6 серій, в кожній з яких випробуваним пред`являлися дві матриці, що складаються з 20 елементів каждая- елемент матриці - цифра від 1 до 9 і велика літера латинського алфавіту в злитому написанні з цифрою. Перша матриця пред`являлась на 30 секунд, завдання випробуваного складалася в запам`ятовуванні елементів цієї матриці. Після чого випробуваному пред`являлась друга матриця, в якій від нього вимагалося впізнати ті елементи, які містилися в першій (упізнані елементи випробуваний обводив "кружком"). Час на впізнавання не обмежувалася. Коли випробовуваний зазначав все елементи, починалася наступна серія. Фіксувалися елементи, які випробовувані відзначали як пізнані. Оцінка суб`єктивної впевненості визначалася за характером лінії, яку випробовувані обводили навколо упізнаних ними елементів, і варіювалася від 1 до 10 (1 - "невпевнений", 10 - "абсолютно впевнений"). Критерієм для оцінки служили цілісність лінії, замкнутість форми, сила натиску ручкою, товщина лінії, обсяг обведеного простору в бланку, запропоновані в проективних методиках "Будинок - Дерево - Людина" Дж. Бука, "Неіснуюча тварина", як непрямі показники впевненості.

Після проведення аналізу ліній була проведена калібрування оцінок впевненості за методом, описаним А. М. СКОТНІКОВА. У дослідженні взяли участь 32 студента факультету психології СПбГУ у віці від 17 до 24 років. В ході дослідження були отримані наступні результати:

1. Середня оцінка суб`єктивної впевненості у випадках при повторі правильної відповіді вище (5,96 балів), ніж при зміні неправильної відповіді (не вибір ключового стимулу) на правильний, і навпаки (5,6 балів) (Mann-Whitney Test, p lt; 0,05 Wilcoxon, p lt; 0,05). Ці дані можуть бути розглянуті з точки зору впливу ефектів післядії (впевненість в періодичному відповіді велика, ніж в неповторним).
2. При порівнянні оцінок суб`єктивної впевненості в повторюваних вірних відповідях (5,96 балів) і в помилках заміни (вибір елементів матриці, що не містилися в стимульной матриці на запам`ятовування) (4,96 бала) виявлені відмінності на високому рівні статистичної значущості (Wilcoxon , p lt; 0,001 Dependent t-test, plt; 0,001).
3. Оцінки впевненості при зміні відповіді достовірно вище (5,6 балів), ніж помилки заміни (4,96 бала) (Wilcoxon, p lt; 0,05 Dependent t-test, plt; 0,05).

Таким чином, найбільш упевнені відповіді - правильні повторювані, в той же час правильні неповторним відповіді також оцінюються, як впевнені. Помилки заміни, в свою чергу, оцінюються як найменш впевнені. Обидві гіпотези підтвердилися. Також підтверджується твердження, що свідомість розрізняє правильні і неправильні відповіді без зворотного зв`язку, так як впевненість в переході з неправильної відповіді на правильний, і навпаки, вище, ніж впевненість у виборі нейтральних елементів.

Одайник Олександр Семенович

Увага, тільки СЬОГОДНІ!