Використання знань і предметна складність відповіді по психології

Різниця педагогічної оцінки в реальній практиці навчання проявляється в орієнтації педагога на відносну норму: предметну, соціальну, індивідуальну. Про предметної відносної нормі кажуть, якщо результат можна співвіднести з еталоном, що випливають із самої задачі. Предметна норма забезпечує пряме вимірювання результату. Потім дається оцінка, при якій експерт орієнтується на соціальний або індивідуальний еталон. Мова йде про індивідуальну відносної нормі, коли результат можна співвіднести з попередніми результатами. Порівняння результату з результатами інших людей передбачає врахування соціальної відносної норми.

У нашій роботі виділялися два основних моменти: правильність відповіді і його предметна складність. Правильність близька до критерію «абсолютного знання». Предметна складність свідчить про диференційованості навчального матеріалу з позиції учнів.

Розглянуто матеріали виконання студентами практичних завдань по психології. Зокрема, взято завдання - сформулювати завдання, які доводиться вирішувати людині на різних відрізках часу (масштаб усього життя і її етапів: року, місяця, дня).

При оцінці знань (правильності відповіді) були враховані основні сторони мислення: відображення, узагальненість, опосередкованість, проблемний характер. Облік нюансів визначення дозволив використовувати для оцінки правильності шкалу з 10 градаціями: від 0 до 9 балів.

Показником предметної складності стала дифференцированность відповіді, виражена в розмаїтті суб`єктивних категорій [Єремєєв Б.А., 1992]. Використана кількісна оцінка різноманітності по К.Шеннона (негентропії відповіді, в бітах).

Виявлена тенденція до негативної кореляції між оцінкою «складності» і «правильності» p0,99. Умовний розподіл обох показників характеризується розмитістю загальної тенденції. Мода правильності доводиться на оцінку 4 (при діапазоні від 1 до 7) і мода складності - на інтервал 3,80-4,85 (при діапазоні від 2,00 до 5,23).

При умовному розподілі виділяються три групи відповідей. Перша з низькою оцінкою правильності (1-3 бали) і з високою предметної складності. Мода доводиться в цій групі на інтервал 4,16 (4,51 (в межах від 3,80 до 5,23) і становить 21% від загального числа відповідей. Друга група характеризується високими показниками правильності (6-7 балів) і складності - 4,16-4,51 (від 3,80 до 5,23) і охоплює 12% всіх відповідей. і третя група об`єднує найбільш часто зустрічаються вираженості - поєднання середніх оцінок правильності (3-5 балів) і складності 3,80-4 , 15 (від 3,80-4,15) і становить 56%.

Отримані дані дозволяють судити про залученість учнів у педагогічну ситуацію і про рівень їх освіченості, як про наближення до стандарту, який передбачає володіння навчальним матеріалом. Крім того, цей матеріал є показовим в плані особливостей афективної сфери і психіки в цілому. Так особливості виконання навчальних завдань дозволяють говорити про таку властивість, як екстра-інтроверсія. Помічено, що студенти схильні писати об`ємні за формою роботи, що виділяються старанністю і терпінням, які оперують, як правило, образами уявлень пов`язаних з минулим і майбутнім - інтроверти. Навпаки, «стислі», короткі повідомлення, які використовують в основному образи зовнішніх вражень в даний момент - екстраверти.

Проведене дослідження дозволяє говорити і про суб`єктивну залученості в область навчальної дисципліни, і про наближення до освітнього стандарту. Співвідношення цих оцінок дає можливість врахувати як індивідуальну, так і соціальну відносні норми, що характеризують відповіді як більш-менш типові в особистому та міжособистісному планах.

Кокарєва В.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!