Навчальний план і програми викладання психології

На основі державних освітніх стандартів вищої профессио-вального освіти університет, академія чи інститут самостійно

розробляє навчальні плани за основними освітніми програмами. Навчальний план включає в себе:

1) перелік навчальних дисциплін, що вивчаються за даною програмою;

2) розподіл по семестрах і послідовність їх вивчення;

3) трудомісткість їх вивчення;

4) форми навчальних занять (лекції, семінари, практичні заняття, самостійна робота);

5) види проміжної і підсумкової атестації (іспит, залік, реферат, курсова або дипломна робота).

Звернемося до традиційного змісту навчального плану і до того, яку користь з цієї інформації може витягти для себе викладач психології.

1. Перелік навчальних дисциплін. Психологія як предметна область в різному ступені представлена в різних навчальних планах. В навчальних планах навчання по

спеціальності «Психологія» психологічні дисципліни складають близько 2/3, з усього переліку предметів, що вивчаються. За іншими спеціальностями

кількість психологічних курсів зазвичай значно менше і залежить від професійної спрямованості програми. Залежно від значимості

психології як навчального предмета всі програми вищої освіти можна розділити на три типи:

- основні освітні програми вищої професійної освіти за спеціальністю «Психологія» (базову психологічну освіту):

психологічні дисципліни складають близько 2/3 від усієї кількості досліджуваних дисциплін;

- основні освітні програми вищої професійної, а також середньої спеціальної освіти фахівців по роботі з людьми

(Вчителі, вихователі та інші працівники шкільних, дошкільних та позашкільних установ, лікарі, молодший і середній медичний персонал, юристи,

менеджери, соціальні працівники, і т. п.): викладається кілька психологічних дисциплін;

- основні освітні програми вищої професійної освіти фахівців природничо-наукового і технічного профілю: психологія

викладається як самостійна навчальна дисципліна або ж в рамках курсу «Психологія і педагогіка».

2. В навчальному плані також визначається, в якому семестрі (або семестрах) вивчається певна навчальна дисципліна. Ця інформація допоможе

викладачеві психології правильно побудувати свій курс з опорою на міжпредметні зв`язки (як з іншими психологічними курсами, так і з навчальними

дисциплінами інших предметних областей), на розуміння особливостей студентів, які перебувають на даному рівні навчання.

3. Трудомісткість освітніх програм, а також вивчення кожної навчальної дисципліни зазвичай вимірюється в російській вищій школі в академічних

годинах. Виходячи з навчального плану викладачеві психології необхідно знати, яка кількість годин навчального часу відведено на вивчення його

дисципліни. Останнім часом в Росії для оцінки трудомісткості конкретних освітніх програм і значущості кожної навчальної дисципліни

починає застосовуватися також система кредитних (або залікових) одиниць, яка використовується в більшості країн світу. Планується впровадження цієї

системи в вітчизняне вищу освіту.

4. Навчальний план визначає також форми навчальних занять з навчальної дисципліни: лекції, семінари, практичні заняття, самостійна робота, види

курсових робіт і практик. При плануванні свого навчального курсу викладач психології повинен спиратися на цей навчальний план, визначаючи

доцільність вивчення окремих тем в рамках лекцій, семінарських та практичних занять або у вигляді різних форм самостійної роботи.

5. У навчальному плані визначаються види проміжної і підсумкової атестації (іспит або залік, реферат, курсова, дипломна роботи). В зв`язку з цим

викладачеві психології необхідно знати, яка форма проміжної атестації (в поточному семестрі) передбачена навчальним планом і в якій мірі

знання з його дисципліни входять в зміст підсумкової державної атестації, проведеної після закінчення всієї освітньої програми.

На основі навчального плану та державного освітнього стандарту викладач складає навчальну програму і тематичний план вивчення

дисципліни. Навчальна програма зазвичай містить:

1) найменування навчальної дисципліни, категорію студентів, для якої вона призначена, інформацію про те, ким і коли підготовлена;

2) пояснювальну записку, в якій описуються значимість дисципліни в рамках освітньої програми, предмета, вимоги до знань і вмінь

студентів, форми і методи контролю та оцінки знань;

3) короткий опис змісту досліджуваних тем;

4) список літератури, на яку спирається викладач при розкритті змісту курсу.

Навчальна програма є, з одного боку, офіційним документом, що зберігаються на кафедрі і свідчить про те, наскільки в викладається

дисципліни відображаються вимоги державного освітнього стандарту, а з іншого боку, робочим документом, на основі якого

викладач будує процес навчання.

Тематичний план є документом, який описує розподіл тем навчальної програми за видами занять, необхідне методичне

забезпечення, форми контролю та атестації знань і умінь студентів.

При розробці навчальних планів і програм викладання психології виникає складна проблема у відборі змісту, яке буде вивчатися на різних

щаблях навчання.

Існує три способи побудови навчальних програм: лінійний, концентричний, спіралевидні. Сутність лінійного способу побудови навчальних

програм полягає в тому, що окремі частини (порції) навчального матеріалу утворюють безперервну послідовність пов`язаних між собою ланок

(Шикуються по одній лінії). Кожна частина вивчається, як правило, тільки один раз. Причому новий зміст вибудовується на основі вже відомого і

в тісному зв`язку з ним.

Гідність лінійного способу розташування змісту навчальних програм полягає в його економічності в часі, оскільки виключається

дублювання матеріалу. Цей спосіб зазвичай використовується у викладанні психології в вузівських освітніх програмах. недоліком лінійного

способу є те, що на різних ступенях навчання студенти і учні не завжди здатні засвоїти певні складні явища. Тому цей спосіб

непридатний при розробці програм шкільного та вузівського вивчення психології на різних щаблях.

Концентричний спосіб побудови навчальних програм дозволяє кілька разів вивчати один і той же матеріал (питання) з поступовим ускладненням,

розширенням змісту освіти за рахунок нових компонентів, більш детальним і глибоким розглядом зв`язків і залежностей.

Концентричне розташування матеріалу в програмах передбачає непроста повторення, а більш глибоко вивчення тих же питань. такий спосіб

побудови програм уповільнює темп навчання, вимагає великих витрат навчального часу, проте часом виявляється неминучим. У викладанні

психології в даний час найчастіше переважає саме концентричний тип програм: і в середніх і в вищих навчальних закладах учнів і

студентів навчають одного й того ж матеріалу, але з різним ступенем складності. В результаті має місце дублювання навчального матеріалу, що вивчається в

школі і в вузі, а також на різних щаблях навчання у ВНЗ.

При спіральному способі побудови програм розташування навчального матеріалу поєднує послідовність і циклічність його вивчення. характерною

особливістю цього способу є те, що учні (студенти) не випускають з поля зору вихідну проблему і в той же час поступово розширюють і

поглиблюють коло пов`язаних з нею знань. На відміну від концентричної структури, при якій учні повертаються до початкової проблеми іноді навіть

через кілька років, спіральна структура не передбачає таких тривалих перерв. На відміну від лінійної структури при спіральному побудові

програми окремі теми вивчаються неодноразово.

Розробка навчальних програм спірального типу в даний час стає ся все більш актуальною в психології. Це пов`язано з включенням даного

предмета в освітні програми різного рівня (основного, середнього, вищого, післявузівської). У цих умовах необхідно координувати мети

і завдання психологічної освіти в різних типах навчальних закладів, визначати специфіку її викладання для різних категорій учнів і

студентів.