Загальноосвітні програми і викладання психології

Загальноосвітні програми спрямовані на вирішення завдань формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві, на

створення основи для усвідомленого вибору і освоєння професійних освітніх програм (Закон України «Про освіту», 2000). До

загальноосвітнім належать такі програми:

1) дошкільної освіти;

2) початкової загальної освіти;

3) основної загальної освіти;

4) середньої (повної) загальної освіти.

Навчальний і виховний процес у загальноосвітніх закладах регламентується Законом Російської Федерації «Про освіту», Типовим

Положення про загальноосвітні заклади (2001), державних освітніх стандартів і базисним навчальним планом. Відповідно до

цими документами загальна освіта дають наступні види освітніх установ:

1) початкова загальноосвітня школа (реалізує загальноосвітню програму початкової загальної освіти);

2) основна загальноосвітня школа (реалізує загальноосвітні програми початкової загальної і основної загальної освіти);

3) середня загальноосвітня школа (реалізує загальноосвітні програми початкової загальної, основної загальної та середньої (повної) загальної

освіти);

4) середня загальноосвітня школа з поглибленим вивченням окремих предметів (реалізує загальноосвітні програми початкової загальної,

основної загальної та середньої (повної) загальної освіти, що забезпечують додаткову (поглиблену) підготовку учнів по одному або

кількох предметів);

5) гімназія (реалізує загальноосвітні програми основної загальної та середньої (повної) загальної освіти, що забезпечують додаткову

(Поглиблену) підготовку учнів з предметів гуманітарного профілю, і може реалізувати загальноосвітню програму початкової загальної

освіти);

6) ліцей (реалізує загальноосвітні програми основної загальної та середньої (повної) загальної освіти, що забезпечують додаткову

(Поглиблену) підготовку учнів з предметів технічного і природничого профілю, і може реалізовувати загальноосвітню програму

початкової загальної освіти). (Типове положення про загальноосвітній навчальний заклад, 2001.)

Законом «Про освіту» стверджується наступна структура школи: I-IV - початкова школа, V-IX - основна школа, X-XI - загальноосвітня (повна)

Середня школа. В рамках цієї структури обов`язковим є дев`ятирічна освіта, а старша школа стає профільної.

Наступним документом, який регламентує роботу середніх загальноосвітніх установ, є базового навчального плану, який визначає

максимальний обсяг навчального навантаження учнів, розподіляє навчальний час, що відводиться на освоєння федерального і національно-регіонального

компонентів державного освітнього стандарту. Базового навчального плану включає не предмети, а освітні області і складається з двох

частин: інваріантної та варіативної.

У Російській Федерації встановлено такі освітні рівні (освітні цензи):

1) основну загальну освіту;

2) середню (повну) загальну освіту;

3) професійно-технічну освіту;

4) середню професійну освіту;

5) вищу професійну освіту;

6) фундаментальну наукову, професійну освіту.

Особам, які не завершили освіту певного рівня, видається довідка встановленого зразка (Про освіту ..., 2000).

У інваріантної частини реалізується федеральний компонент державного освітнього стандарту, який гарантує оволодіння випускниками

загальноосвітніх установ необхідним мінімумом знань, умінь і навичок, які забезпечують продовження освіти. Ця частина представлена

наступними освітніми областями: «Філологія», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Фізична культура»,

«Технологія». У кожній освітній галузі інваріантної складової навчального плану (крім освітньої галузі «Математика * і предметів фізики і

хімії) на регіональний компонент змісту освіти може виділятися 10-15% часу. Як ми бачимо, психологія безпосередньо не представлена

в цій частині навчального плану. Однак елементи психологічних знань можуть викладатися в рамках таких предметних областей, як природознавство і

суспільствознавство, вчителями відповідних дисциплін при наявності необхідного дидактичного матеріалу.

Врятовано частина забезпечує реалізацію регіонального та шкільного компонентів змісту освіти. Навчальні години варіативної частини

використовуються на вивчення предметів, перерахованих в освітніх областях базисного навчального плану (в тому числі для поглибленого вивчення), на

вивчення курсів за вибором, проведення факультативів, індивідуальних та групових занять. В межах варіативної частини психологія може викладатися і

як окремий предмет, і в складі інших курсів, що мають психологічний компонент (навчання предметно-орієнтованого типу). В той же час

психологічні заняття іншого типу (особистісно-орієнтованого) можуть проводитися поза рамками навчального плану як супровід розвитку учнів.

Наступним документом, який регламентує навчальний процес, є Державні освітні стандарти, які визначають вимоги до

рівню обов`язкової підготовки учнів. Психологічні знання і вміння в них в даний час в явному вигляді не відображені.

В рамках переходу російської школи на 12-річну середню освіту (I-IV класи - початкова школа, V-X класи - основна школа, XI-XII класи - повна

середня школа) передбачається, що десятирічну освіту буде обов`язковим, а навчання в XI-XII класах - переважно профільним.

Профільне навчання відкриває можливості для більш глибокого вивчення психології. В даний час вже затверджена концепція профільного

навчання на старшій ступені загальної освіти (Про затвердження ..., 2002). Модель загальноосвітнього закладу з профільним навчанням на старшому

ступені передбачає можливість різноманітних комбінацій навчальних предметів. Ця система повинна включати в себе наступні типи навчальних

предметів: базові загальноосвітні, профільні та елективні.

Передбачаються різноманітні форми як передпрофільне, так і профільного навчання, збільшення навчального часу на варіативну частину навчального

плану і розширення кількості курсів за вибором. Основна функція курсів за вибором - профорієнтаційна. У зв`язку з цим кількість таких курсів має

бути по можливості значним. Вони повинні носити короткостроковий і чергується характер і представляти собою певні навчальні модулі.

У документі пропонуються приблизні навчальні плани для чотирьох можливих профілів (природничо-математичного, соціально-економічного,

гуманітарного і технологічного) - при цьому відзначається, що можливі різні варіанти побудови освітнього процесу, які можуть дати самі

різні форми профілізації для загальноосвітніх установ, для окремих класів, для груп учнів. З цього можна зробити висновок, що

документ в принципі не виключає можливість профільного психологічного навчання або іншої навчальної програми, яка передбачає серйозне

вивчення психології. Досвід такого профільної освіти в області психології існує (Єрмаков, Дика, 1998).

На основі державних освітніх стандартів середні навчальні заклади розробляють навчальний план, який визначає перелік досліджуваних

учнями дисциплін, їх трудомісткість і послідовність їх вивчення.

Відповідно до Експериментальним базисним навчальним планом освітніх установ Російської Федерації, затвердженим Міністерством

освіти Росії (2001), можливості викладання психології в школах, гімназіях і ліцеях розширюються. В Базовий навчальний план включені базові

курси та навчальні модулі. Включення в освітній процес навчальних моделей розглядається як один з можливих механізмів поетапної

модернізації традиційного змісту освіти та нормалізації навчального навантаження. Відповідно до Базовим навчальним планом курс «Основи

психології »може бути обраний учнями для вивчення на другому ступені загальної освіти в якості одного з модулів із суспільствознавства, на

третього ступеня загальної освіти в якості спецкурсу за вибором. Адміністрація школи може також включати психологію в навчальний план, виходячи з

регіонального та шкільного компонентів. При цьому визначається, в яких класах і в яких обсягах буде вивчатися цей предмет, чи є курс

обов`язковим, елективний або факультативним.