Математика як гуманітарна дисципліна загальнокультурного характеру

Ідеї гуманізації та гуманітаризації шкільної математичної освіти активно пропагують М.І. Башмаков, В.Г. Болтянский, Г.Д. Глейзер, В.А. Гусєв, Є.Г. Гельфман, Г.В. Дорофєєв, А.Г. Мордкович, Л.М. Фрідман, М.А. Холодна, І.Ф. Шаригін та ін. Авторами (нехай в кілька різній формі) відзначається, що процес гуманізації та гуманітаризації не може не відбитися на методиці викладання обов`язкових дисциплін, і зокрема математики: курс основної школи повинен набути більшого загальнокультурний звучання, стати більш значущим в формуванні особистості кожного учня. Дуже активно в даний час стала розроблятися система гуманітарної орієнтації навчання математики, одним з аспектів якої є теза про необхідність зміни традиційного вектора вивчення математики "учень для математики" на вектор "математика для учня", в значній мірі більше відповідає принципам демократичного суспільства (Г. В. Дорофєєв). А.Г. Мордкович зазначає, що навчальний предмет "Математика" не повинен розглядатися як наукова дисципліна. У своїй концепції курсу алгебри для загальноосвітньої школи він вказує, що "математика гуманітарний навчальний предмет, який дозволяє суб`єкту правильно орієнтуватися в навколишній дійсності, має виховним потенціалом і дозволяє робити істотний вплив на розвиток особистості учнів". Виходячи з цього, зазначає далі А.Г. Мордкович, повинен відбутися суттєвий перегляд усієї дидактичної системи навчального предмета "Математика", а даний навчальний предмет повинен розумітися як дисципліна загальнокультурного характеру. Така постановка питання істотно змінює всю систему роботи вчителя математики перебудову повинен зазнати весь інструментарій дидактики. Поряд з розробкою відповідних форм і методів навчання необхідно зовсім по-іншому подивитися на зміст освіти, функції вчителя, призначення шкільного підручника. Необхідно розробити і навчально-методичні посібники для вчителів. У зв`язку з цим виникає проблема підготовки компетентних вчителів математики, що мають високий рівень загальної культури, готових до інновацій і творчої діяльності в галузі педагогіки, здатних сприяти повноцінному розвитку своїх вихованців, становленню у них не тільки математичної, але і базисної культури особистості. Перед новим поколінням педагогів стоїть дуже складне завдання: не тільки вчити математики, скільки вчити і виховувати математикою.

З цією метою автором, починаючи з 2000 р, на факультеті математики та інформатики барнаульского госпедуніверсітета було здійснено розробку навчального курсу, який отримав назву "психолого-педагогічні основи методики навчання математики в школі". Даний навчальний предмет поєднав в собі теоретичні положення психології та педагогіки, а також практичний досвід методики навчання математики. Головне завдання дати комплексне виклад матеріалу, тому при конструюванні змісту доводилося залучати відомості з психології, педагогіки, деяких розділів філософії, а також логіки і, звичайно ж, математики. Стрижнем цього курсу є психологія область знання, що займає настільки специфічне і відповідальне місце в системі наук (місце, яке багато до чого зобов`язує!), Що знаходиться в даному разі в їх центрі, що здійснює зв`язки між ними (б.м. кедрів). Даний навчальний предмет спрямований на формування у студентів цілісного (системного) погляду на освіту, становлення їх загальної базисної культури і таких її складових, як математична, психологічна, педагогічна культура та ін. Є дуже символічним побудова даного експериментального навчального курсу саме на порозі xxi ст. , який справедливо був названий О.М. Леонтьєвим століттям психології. Що представляється напрямок роботи є вельми значущим для виховання висококваліфікованих педагогів, готових до інноваційної діяльності, що, в свою чергу, надасть надалі вплив на гуманізацію і гуманітаризацію шкільної математичної освіти.

Каширський Д.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!