Психологічна грамотність старшокласників

Останнім часом у вітчизняній психологічній науці розгорнулася дискусія про підвищення рівня психологічної культури учнів, про особливості викладання психології в загальноосвітній школі. Структура курсу "Психологія" або "Человекознаніе" або "Людинознавство" (де обов`язково присутній психологічний компонент), форми, методи викладання його школярам активно обговорюються в науковій і науково-методичній літературі. Її аналіз показує, що в даний час активно ведуться дискусії про місце психології в структурі навчально-виховного процесу. Так, особливості викладання та вивчення психології в загальноосвітній школі обговорюються в роботах І.В. Вачкова, Л.Д. Дьомін, Л.С. Колмогорова, Я.Л. Коломинского, А.А. Реан і багатьох інших.

У вітчизняній психології існує проблема визначення поняття "психологічна культура", виділення її показників. Ні в одному з вітчизняних словників по психології немає опису терміна "психологічна культура". У довідковій літературі представлені визначення окремих її складових (комунікативна культура, культура поведінки і т.п.). У сучасній спеціальній літературі даються неоднозначні визначення загальної психологічної культури.

Чи не проводячи зараз їх детальний аналіз, відзначимо лише, що ми дотримуємося визначення психологічної культури, даного Л.С. Колмогорова: "це складова частина базової культури особистості як системної характеристики людини, що дозволяє йому ефективно самовизначитися і самореалізуватися в житті, що сприяє успішній адаптації і саморозвитку. Вона включає грамотність і компетентність в психологічному аспекті розуміння людської сутності, внутрішнього світу людини і самого себе, людських відносин і поведінки, гуманістично орієнтовану ціннісно-смислову сферу (прагнення, інтереси, світогляд, ціннісні орієнтації), розвинену Рефл ксію, а також творчість в психологічному аспекті людинознавства і власного життя ".

Мета даного дослідження полягає у вивченні психологічної грамотності старшокласників Гімназії № 25 м Барнаула. Психологічна грамотність є перша ланка або "ази" психологічної культури. Вона означає оволодіння психологічними знаннями (фактами, уявленнями, поняттями, законами і т.д.), вміннями, символами, правилами і нормативами у сфері спілкування, поведінки, психічної діяльності і т.д.

Психологічна грамотність може проявлятися в кругозір, ерудиції, обізнаності з приводу різноманітних явищ психіки. В даному випадку мається на увазі базова психологічна грамотність, необхідна кожній людині в повсякденному житті.

На початку 2001/2002 навчального року автором було проведено дослідження з вивчення рівня психологічної грамотності як одного з показників психологічної культури старшокласників, а саме, дев`ятикласників Гімназії № 25 м Барнаула (всього 75 осіб). Для вивчення обізнаності і володіння психологічними поняттями на рівні уявлення і впізнавання була використана перша частина тесту "Психологічна грамотність", розробленого Л.С. Колмогорова.

Проаналізувавши отримані результати, автор прийшов до висновку, що в учнів дев`ятих класів Гімназії рівень психологічної грамотності - середній (44% правильних відповідей). Найбільш складними, що викликали основна кількість помилок, були такі поняття: сенсорний, ригідний, адаптація, депресія, асоціація та ін. Багато старшокласники Не будете звертати уваги темперамент і характер, компроміс і співробітництво, гіпноз і медитацію і т.д. Їм практично не знайомі значення слів "дебіл", "толерантність", "релаксація" і ін.

Отримані дані дозволяють зробити висновок, що старшокласники, які навчаються не тільки в Гімназії, але і в загальноосвітній школі, потребують кваліфікованої та професійної психологічної підготовки в рамках середньої освіти. І це абсолютно не залежить від того, яку професію вони оберуть, куди підуть вчитися, чим займатимуться у своєму подальшому житті, так як отримані знання допоможуть їм хоча б на початковому етапі вирішувати психологічні проблеми свого життя, у взаєминах з іншими людьми і т. п. Необхідно, щоб в школи впроваджувався предмет "Психологія", який би давав основи психологічної грамотності і формував загальну психологічну культуру учнів.

Лужбін Н.А.