Психологічна культура студентів різних вузів

Вимоги до сучасного професіоналу повинні включати підвищені вимоги до загальної культури фахівця. У процесі навчання у вищому навчальному закладі молода людина повинна не тільки придбати знання, необхідні для майбутньої професійної діяльності, сформувати у себе професійні цінності, а й розвинути в достатній мірі свою психологічну культуру. Психологічна культура розглядається як частина загальної культури людини, однак має свою специфіку, охоплюючи сферу психічних відносин, діяльності. Культура відносини, культура інтелектуальної діяльності та культура саморегуляції утворюють внутрішній, інтелектуально-афективно-вольової, ціннісно-смисловий пласт загальної культури людини. Культура предметної діяльності, культура поведінки і культура спілкування є зовнішній контур, в реалізації якого виявляються особливості внутрішнього.

Психологічна культура - це новоутворення, що відноситься до вершин особистісної зрілості і становить ядро професійної культури. Зріла психологічна культура розглядається як "одне з найбільш гармонійних психологічних утворень", яке є "механізмом ефективної і продуктивної адаптації людини в соціумі, домінантою психологічного здоров`я і фактором якості будь-якої людської діяльності, в тому числі і освітньої" (В. В. Семикин). Психологічна культура визначається як "комплексне поняття, яке включає знання людини про основні чинники і законах розвитку внутрішнього світу, способах і прийомах саморегуляції, що лежать в основі психічного здоров`я особистості" (Л. Д. Дьоміна)

О. І. Мотков запропонував теоретичну модель психологічної культури і інструмент її вивчення, які були покладені в основу нашого дослідження. Ця модель психологічної культури включає в себе комплекс усвідомлено розвиваються прагнень, що мають певні прояви: самопізнання, конструктивне спілкування, саморегуляція, творчість, конструктивне ведення своїх справ, що гармонізує саморозвиток. Автор розглядає психологічну культуру як досить високу якість самоорганізації і саморегуляції будь-якої життєдіяльності людини, різних видів його базових прагнень і тенденцій, відносин особистості (до себе, до близьких і далеких людям, живій і неживій природі). Становлення психологічної культури розуміється як актуалізація культурно-психологічного потенціалу.

Наше дослідження присвячене порівняльного вивчення особливостей психологічної культури студентів старших курсів гуманітарної і технічної спрямованості. Для діагностики особливостей психологічної культури студентів використовувалася методика О. І. Моткова "Психологічна культура особистості", що дозволяє оцінити силу і ступінь здійснення в поведінці шести видів культурно-психологічних прагнень.

В цілому, показники сили психологічних прагнень студентів знаходяться в діапазоні високого і середнього рівня гармонійності, що говорить про досить високому прагненні студентів до розвитку психологічної культури, прагненню до самоаналізу, саморозвитку, творчості, конструктивного спілкування та ведення справ.

Аналіз результатів показав, що студенти технічного вузу мають більш високий показник сили прагнення до розвитку психологічної культури і в цілому, і за деякими шкалами, в порівнянні з показником студентів гуманітарного вузу. Цей факт може свідчити як про усвідомлення студентами необхідності володіння основами психологічної культури, про можливий дефіцит у них конструктивного спілкування, про невміння ефективно організовувати власну діяльність, недостатності психологічної компетентності, так і про щось більше потенціал розвитку психологічної культури. Дані по мірі реалізації психологічних прагнень також знаходяться в середньому та високому діапазоні гармонійності. Аналіз показників ступеня реалізації складових психологічної культури показав, що студенти більшою мірою намагаються реалізувати прагнення до конструктивного спілкування та ведення справ. При цьому вони в меншій мірі реалізують прагнення пізнавати себе, свій внутрішній світ, свої бажання, свій характер, прагнення сміливо відчувати себе в новій справі і бути оригінальним, т. Е. Прагнення до творчості і гармонізує розвитку. Ці результати свідчать про домінування прагматичної спрямованості на справу і спілкування, про деяку дисгармоничности психологічної культури студентів, а також про необхідність і великий потенціал розвитку психологічної культури.

Кірєєва Н. Н.