Когнітивна складова емоційної культури особистості студентів-психологів

Актуальність вивчення емоційної культури особистості студентів-психологів зумовлена малою розробленістю даної проблеми в психології, специфікою професії (психолог працює з предметом діяльності, "подібним йому самому", зокрема з емоціями інших людей, і якщо він сам не володіє способом розвитку, збагачення, гармонізації свого емоційного світу, то не зможе допомогти і іншому). Результати дослідження типів емоційного реагування в ситуації фрустрації 2007 р показали, що більша частина студентів-психологів спрямована не на пошук конструктивного виходу і внутрішню роботу, а на захист власного "Я" і акцентування перешкоди в формі агресії, звинувачень, пасивності, що є запорукою неуспіху в майбутній професійній діяльності.

Емоційна культура особистості - інваріант психологічної культури, складний феномен, що розглядається як спосіб гармонізації прагнень розвивати емоційний світ, із значущістю і можливостями їх реалізації.

Мета цього дослідження - вивчення особливостей когнітивного компонента емоційної культури студентів-психологів, гіпотеза: студенти-психологи з розвиненою емоційної культурою мають когнітивно-складні уявлення про емоційні переживання. Об`єкт дослідження - емоційна культура особистості студента-психолога, предмет - особливості когнітивного компонента емоційної культури, зміст якого розкривається через уявлення студентів-психологів про емоції людини.

Були обрані наступні діагностичні методики дослідження: розроблена методика вивчення емоційної культури особистості, модифікована методика "незакінчені пропозиції". Використовувалися такі методи статистичної обробки як критерій Фішера, t-критерій Стьюдента. Дослідження проводилося на базі факультету психології БелГУ, в ньому взяли участь 86 студентів з 1-го по 5-й курс.

Звернемося до аналізу отриманих даних.

Вивчення рівня розвитку емоційної культури особистості дозволило умовно виділити 3 групи студентів. В першу групу з високим рівнем розвитку емоційної культури увійшли 23,3% всієї вибірки. Ці випробовувані оцінюють сферу своїх психологічних прагнень, можливостей і ступінь реалізації певних емоційних станів як високу. Друга група, включає 55,8%. Студенти-психологи даної групи мають середній показник гармонійності емоційного світу.

Третю групу складають 20,9% випробуваних. У них показник гармонійності прагнень, можливостей і значимості щодо оцінки емоційних переживань є низьким.

З метою верифікації гіпотези здійснимо порівняльний аналіз особливостей уявлень про емоційні переживання по когнітивному, особистісному і поведінковому параметрам контент-аналізу в групах з високим і низьким рівнем розвитку емоційної культури.

Статистично значимі відмінності були виявлені за всіма параметрами: когнітивному (р = 0,03`ст = 2,11- 1КР = 1,79), особистісному (tern = 2 кр = 1,79 при р = 0,03) - поведінковому (tern = 2,64- кр = 1,78 при р = 0,01).

Випробовувані з високим рівнем розвитку емоційної культури особистості частіше, ніж студенти з низьким, описують людини, що переживає різні емоції, використовуючи соціальні функції, у відповідях зустрічаються вирази "приємний оточуючим", "поважають інші" і т. Д. А студенти з низьким рівнем гармонійності емоційного світу частіше при описі переживань спрямовані на оцінку з позиції особистісних характеристик і поведінки людини. Аналіз розподілу студентів в групах за даними параметрами також показав, що 35% групи студентів з розвиненою емоційної культурою в описах переживань використовують когнітивні, 50% особистісні і тільки 15% поведінкові характеристики. Тоді як в групі з нерозвиненою емоційної культурою 61% студентів описують емоції за допомогою поведінкового і 39% за допомогою особистісного параметра, і ніхто не використовує описи, що відносяться до когнітивної ментальності.

Отже, для студентів з розвиненою емоційної культурою в поданні переживань Актуальним залишається не зовнішній прояв емоцій, поведінку і особистісні особливості, а когнітивний параметр, змістовно означає спрямованість на усвідомлення, рефлексію, пізнання соціальних функцій емоцій і готовність до внутрішньої роботі, пов`язаної з збагаченням емоційного світу. Облік даних особливостей у процесі професійного становлення підвищить якість підготовки майбутніх фахівців-психологів.

Богданова Євгенія Володимирівна