Про передумови самореалізації особистості студентів психологів

На сьогоднішній день не викликає сумніву той факт, що в роботі психолога великого значення набувають його особистісні особливості. Але тим не менше в професійній підготовці майбутніх фахівців в недостатній мірі враховуються їх особистісні особливості. формування особистості, поряд з освоєнням академічної програми, є найважливішим завданням при підготовці студентів-психологів.

Для вивчення передумов самореалізації у студентів-психологів були використані три методики, на наш погляд, найбільш відповідають цілям даного дослідження. Проблема передумов самореалізації розглядалася в трьох аспектах: в плані самоактуалізаціонних характеристик суб`єкта, його особистісних рис і особливостей суб`єктивної внутрішньої картини світу. Застосовувалися три методики: методика САТ (основна) для дослідження самоактуалізаціонних характеристик, методика Кеттелла для оцінки особистісних рис і експериментальна методика "Репрезентація образу світу" (РЕОМ) (Л.А.Коростилева), що дозволяє описати внутрішню картину світу людини. Групі з 103 людини були запропоновані самоактуалізаціонний тест (САТ) і експериментальна методика РЕОМ. Додатково на частини вибірки (28 осіб) було проведено дослідження за методикою Кеттелла.

Найбільшою мірою були виражені такі самоактуалізаціонние показники, як ціннісні орієнтації, спонтанність, самоповага, синергічність. Серед особистісних показників необхідно відзначити інтелект, емоційну стійкість, радикалізм і підозрілість. У методиці РЕОМ найбільш значущим виявився екзистенціальний компонент. Це свідчить про те, що в своїй більшості студенти відрізняються високим інтелектом, емоційною стійкістю і здатні до цілісного сприйняття світу і людей. Для них характерно висока самоповага, часом переходить в зарозумілість і замкнутість інтересів на себе і деяка підозрілість. Виразність екзистенціального компонента (тобто наявність побоювань екзистенціального характеру) може бути пов`язано з віком випробуваних, з пошуками місця в житті, з професійним і соціальним самовизначенням, а також зі специфікою майбутньої професії. Найменшою мірою виражені такі самоактуалізаціонние показники, як орієнтація в часі, прийняття агресії, контактність і пізнавальні потреби. Серед особистісних показників необхідно відзначити прямолінійність і самоконтроль.

Це говорить про певну незрілість особистості деяких випробовуваних, що виявляється в низькій здатності до переживання теперішнього моменту (що також може свідчити про характерну для даного віку спрямованості в майбутнє) і низькому рівні самоконтролю. Виражена прямолінійність пов`язана зокрема з характерним для молодого віку радикалізмом. Низький рівень прийняття агресії свідчить про згоду з традиційними нормами поведінки. На цей фактор може впливати статевий склад групи (більшість випробовуваних - жінки, і для них агресивну поведінку традиційно вважається більш ганебним, ніж для чоловіків).

Висунута нами гіпотеза про наявність у вибірці двох груп випробовуваних з різною виразністю передумов самореалізації підтвердилася. До першої групи були віднесені студенти з найбільш адекватними передумовами самоактуалізації (29% від загальної вибірки), до другої - з менш адекватними (19% вибірки). Група студентів з адекватними передумовами самоактуалізації виявилася більш численною, що можна пояснити особливостями вибірки (студенти факультету психології СПбГУ). Значні відмінності між групами були виявлені за критерієм Вілкоксона. Високий рівень значущості відмінностей свідчить про різну психологічну природу цих груп.

Коростильова Л.А., Петрова Т.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!