Зміна структури мотивації під впливом екзаменаційного стресу

В останні роки в психологічній науковій літературі часто і багато розглядається питання впливу особистісних характеристик на стрессоучтойчівость (Л.А. Коростильова, Дж. Грінберг, С.А. Гапонова та ін.). Безумовно, це значуща проблема на сучасному етапі розвитку суспільства, оскільки зараз збільшується кількість і інтенсивність психологічних стресорів, що впливають на людей. Однак вивчення зворотних впливів тільки починається. Хоча вивчення впливу стресів на динаміку мотиваційної сфери може дозволити прогнозувати і контролювати розвиток особистості.

Метою нашої роботи було вивчення впливу екзаменаційного стресу на мотиваційну структуру особистості, в тому числі на розвиток вищих мотивів поведінки.

Дослідження проводилося в 2004-2007 рр. на базі ННДУ ім. М. І. Лобачевського. У ньому взяли участь 2 групи студентів: 53 і 37 студентів 1-х курсів 2004 і 2006 року надходження відповідно. Дослідження проводилося в два етапи. На першому зрізі (під час навчального семестру) замірялися фонові мотиваційні і ряд особистісних характеристик студентів. Через місяць, під час іспитів, був проведений другий завмер мотиваційних характеристик. Серед іспитів вибиралися найбільш стресогенні (які були виявлені на підставі попереднього анкетування).

Використовувалися наступні методики: УСК Дж. Ротттера, шкала тривоги і тривожності Спілбергера, діагностика копінг-стратегій Т. А. Крюкової, "методика вивчення мотивів навчальної діяльності студентів" А. А. Реана, МЦМ І. Л. Соломіна (оцінка неусвідомлених мотивів) . На основі експертного оцінювання дві останні методики були доповнені шкалами, що відображають рівень вираженості потреб різних рівнів по піраміді А. Маслоу.

Для обробки даних використовувалися статистичні критерії відмінностей для зв`язкових вибірок (парний критерій Т-Вілкоксона) і незв`язних вибірок (критерій U Вілкоксона-Манна-Уїтні), а також проводилася кореляція по Спирмену. Статистична обробка проводилася за допомогою програми SPSS 13.0.

Основним припущенням в нашому дослідженні було те, що стресовий вплив переломлюється через особистісні характеристики студентів і надає різноспрямований вплив на мотиваційну структуру.

В цілому в мотиваційній структурі студентів були виділені дві основні тенденції: до підвищення і зниження потреб вищого рівня піраміди Маслоу (при відмінності зі ступенем достовірності рlt; 0,05).

Одним з найбільш значущих параметрів, що дозволяє робити висновок про відмінність особистісних якостей у представників даних груп став бажаний копінг, спрямований на вирішення завдання (у групи з розвитком потреби самореалізації на іспиті середній показник на рівні 7 стіна, у групи зі зниженням імпліцитних вищих потреб - 5 стін).

Так само показовим є відмінність в копінг, направленому на соціальне відволікання (у групи з тенденцією до активізації вищих мотивів цей копінг виражений значимо менше з рlt; 0,05).

Також дані групи розрізняються за показниками інтернальності (у групи з тенденцією до зниження потреб в самореалізації значимо вище рівень екстернальністю). Висновок. Вплив екзаменаційного стресу на життєві мотиви студентів не є однозначним і залежить від таких особистісних особливостей як бажана модель копінг-поведінки і інтернальність.

Назаренко Світлана Євгенівна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!