Лінь у навчальній діяльності студентів

проблема ліні є актуальною і маловивченою і в теорії, і в практиці вищої освіти. Перш за все це пов`язано з недостатньою розробленістю проблем, пов`язаних з вивченням особливостей навчальної діяльності та особистості лінивих студентів як особливої "групи ризику", і з суперечливістю підходів до способів організації роботи з подібною категорією учнів.

Метою нашого дослідження було вивчення особистісних аспектів ліні в навчальній діяльності студентів.

Лінь розглядалася як психічне явище, що характеризується відсутністю бажання працювати, робити що-небудь, що вимагає вольового зусилля, а також переживання задоволення від неробства (Платонов К.К., 1984 Дубровіна І.В., 1997), тому в якості критерію ліні в навчальної діяльності студентів було прийнято рішення розглядати збіг трьох показників:

1) відсутність мотивації або слабка мотивація до виконання навчальної діяльності (мотиваційний компонент);

2) невиконання діяльності, яку слід виконати у відповідності зі своєю роллю студента (поведінковий компонент);

3) відсутність негативних (байдужість) або наявність позитивних емоцій (задоволення, радість) з приводу невиконання вимог в навчальній діяльності (емоційний компонент).

Для реалізації поставленої мети нами була розроблена і апробована анкета, що дозволяє виявити мотиваційний, поведінковий, емоційний, вольовий компоненти навчальної діяльності, а також модифікований нами варіант методики Дембо-Рубінштейн.

У дослідженні взяли участь студенти факультету журналістики і математико-механічного факультету СПбГУ (всього 98 студентів, з яких 41 юнак і 57 дівчат).

В ході роботи на підставі зазначених вище трьох показників виділені студенти з "симптомокомплексом ліні" (n = 14, 9 юнаків та 5 дівчат), а також додатково дві групи студентів:

1) працьовиті, з низьким рівнем вираженості наведених вище компонентів, як студенти, що різко відрізняються від ледачих по відношенню до навчальної діяльності (n = 13, 3 юнаків і 10 дівчат);

2) "псевдоленівие", для яких властиво відсутність мотивації або слабка мотивація до виконання діяльності та її невиконання, що супроводжується при цьому негативними емоціями (тривога, занепокоєння, сором, почуття провини), так звані "несправжні ледарі" (n = 31, 14 юнаків та 17 дівчат).

Так, ледачі студенти (14,3% від усієї вибірки) характеризуються низьким рівнем розвитку вольової регуляції: їм складніше, ніж іншим групам студентів, довести розпочату справу до кінця, у них гірше розвинене вміння планувати, розподіляти навантаження, низьким у порівнянні з іншими групами рівнем активності в навчальній і позанавчальної діяльності. Бажання вчитися у таких студентів низька, для включення в навчальну діяльність їм необхідні додаткові зовнішні "стимули". В цілому рівень самооцінки лінивих студентів можна оцінити як середній, а за окремими шкалами (працездатність, ініціативність, здатність організувати виступ, організованість, працьовитість і бажання вчитися) - як низький.

Працьовиті студенти (13,3% від усієї вибірки) відрізняються більш високим, у порівнянні з двома іншими групами, рівнем довільності, умінням планувати, розподіляти навантаження, високим рівнем активності навчальної діяльності, високим бажанням вчитися. Рівень самооцінки працьовитих студентів можна оцінити як високий, особливо за шкалами: цілеспрямованість, працездатність, вміння працювати з конспектами, здатність організувати виступ, працьовитість, бажання вчитися і вміння знаходити матеріал по темі.

Псевдоленівим студентам (31,6% від усієї вибірки) належить проміжне місце, між ледачими і працьовитими. Ступінь активність псевдоленівих студентів у навчальній діяльності можна оцінити як "середній": вона нижче, ніж у працьовитих, але вище, ніж у ледачих. У той же час вони перевищують по самооцінці ступеня активності у позанавчальній діяльності студентів двох інших груп. В цілому самооцінка у псевдоленівих студентів на рівні "вище середнього": вище, ніж у ледачих і незначно нижче, ніж у працьовитих.

Отримані дані підтверджують актуальність вивчення особливостей навчальної діяльності та особистості лінивих студентів як особливої групи, яка потребує пильної уваги викладачів з метою вироблення у цих студентів більш позитивного ставлення до себе і до навчання, розвитку довільності, формування мотивації досягнення в навчальній діяльності та редукції мотивації уникнення невдач .

Михайлова Е.Л.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!