Інтелектуально-креативні механізми психічного навантаження у навчальній діяльності

Так, ще в середині 60-х років Б.Г.Ананьев вказував: "..вліяніе інтелектуальних перевантажень позначається не тільки на сферу розумового розвитку школярів, а й на сферу фізичного розвитку, що небезпечно для загального стану здоров`я", і називав цю проблему "хронічним захворюванням школи", але і зараз ця проблема залишається актуальною і важливою. Надмірна завантаженість когнітивних процесів, емоційний дискомфорт умов навчання, ситуативна невизначеність, вираженість вольових зусиль, постійний довільний пресинг над діями і інші чинники обумовлюють негативну форму регуляції психічних навантажень на організм і психіку учнів і знижують інтелектуально-творчий потенціал.

Під психічним навантаженням в навчальній діяльності ми розуміємо довільний процес регуляції впливають на учнів зовнішніх і внутрішніх умов по мобілізації потенційних ресурсів для підвищення рівня освіченості і творчих можливостей.

Мета нашого дослідження визначити специфічні механізми і роль творчої активності учнів в особливостях саморегуляції психічного навантаження в умовах навчальної діяльності. Гіпотезою дослідження є припущення про те, що об`єктивна оцінка і контроль впливу оптимальних психічних навантажень сприятиме мобілізації інтелектуально-творчого потенціалу учнів в умовах навчальної діяльності.

Д.Гілфорд (1967) стверджував, що творчі досягнення будуть визначатися інтегративним взаємодією конвергентного (логічного, послідовного, що сходиться) і дивергентного (цілісного, інтуїтивного, розходиться) мислення. Вважається, що якщо творчість процес, який має певну специфіку і приводить до творення нового [Хрящева Ю.Ю., Макшанов С.І., 1999], то інтелект і креативність слід розглядати як потенціал, внутрішні ресурси і резерви людини. Потенційні можливості учнів можливо виявити або стимулювати лише в проблемних, важких, складних для учня ситуаціях, умовах навчальної діяльності, тобто під впливом оптимальних психічних навантажень.

Експериментальне вивчення сутності і змісту творчої активності, ролі різних механізмів її забезпечення і компенсації, критеріальна оцінка творчих можливостей має важливе значення в системі педагогічної науки і практики. Для сучасної школи необхідно розробити і підібрати методики і інструментарій для дослідження залежності між ступенем реалізації функціональних механізмів і рівнем творчої активності учнів.

Дослідження на студентах Великолукського ДІФКУ з виявлення інтелектуально-креативної активності (оцінюваної за методами Торренса, Айзенка, Равена, Р. Амтхауера) показали виражені індивідуальні та типові відмінності за показниками швидкості і точності переробки інформації та варіабельності серцевого ритму.

Основними критеріями відмінності у вираженості рівня інтелектуально-творчих можливостей у студентів є: в факторі швидкості прийому переробки інформації показники швидкості і переробки інформації і точності реалізації рухових відповідей-в факторі варіабельності серцевого рітмабольшіе значення за рівнем ЧСС, на якому зникає варіабельність серцевого ритму.

На підставі об`єктивної оцінки толерантності до психічної навантаженні у студентів в групах з високим рівнем і менш високим рівнем інтелектуально-креативної активності нами пропонувався комплекс апробованих методів, спрямованих для однієї групи з метою підтримки і вдосконалення творчих можливостей, для іншої групи з метою їх розвитку по тренінгової програмі Н.Ю.Хрящевой, С.І.Макшанова- Н.В.Цзен, Ю.В.Пахомова.

Крім цього в даний комплекс були включені поетапно і методи, що сприяють психофізичному здоров`ю. Підтримка і зміцнення психофізичного стану це основний і важливий шлях до накопичення, збереження та актуалізації творчих резервів людини.

Селезньова О.А.