Психофізіологічна оцінка ефективності психокорекції

В сучасних психофізіологічних дослідженнях велика увага приділяється феномену агресивності і різних методів її корекції. Дослідження даної проблеми досить актуально в зв`язку з наростанням напруженої обстановки в сучасному суспільстві, що в першу чергу відбивається на підлітках, як найбільш вразливої соціальної групи. Це пов`язано з тими гормональними і психологічними перебудовами, які відбуваються в підлітковий період розвитку особистості. З метою психокорекції агресивних проявів використовуються різні коригуючі методики, як традиційні, так і сучасні, пов`язані з використанням комп`ютера. Показано, що "агресивні" комп`ютерні ігри роблять благотворний вплив на психоемоційну сферу "високоагресивних" підлітків за допомогою механізму розрядки накопичених негативних емоцій. Це дозволяє розглядати подібні ігри як загальнодоступний коригуючий фактор для даної категорії підлітків. Однак, з огляду на високий рівень особистісної агресивності, для закріплення сприятливого ефекту виникає необхідність проведення додаткової корекції загальноприйнятими методами.

Одними з найбільш високоінформативних психофізіологічних показників впливу поточної діяльності на організм людини є параметри варіабельності серцевого ритму, що дозволяють не тільки оцінювати функціональний стан організму, але і стежити за його динамікою.

Метою дослідження є виявлення ступеня ефективності психокорекційних робіт на підставі об`єктивних психофізіологічних показників варіабельності серцевого ритму.




В експерименті брали участь 20 "високоагресивних" підлітків, з кожним з яких проводилося 4 сеанси психокорекції. Для проведення психокорекційних робіт було використано поєднання "агресивної" комп`ютерної гри і наступних загальноприйнятих методик: "Датський бокс", "Безмовний крик", "Прес", "толкалкі". Ефективність психокорекції контролювалася за допомогою визначення ди- наміческіх змін рівня тривожності за допомогою тесту Люшера, а також аналізу об`єктивних психофізіологічних показників - змін параметрів варіабельності серцевого ритму.




Для виявлення зрушень вегетативної регуляції серцевого ритму випробовуваних реєструвалася електрокардіограма (ЕКГ) до і під кінець експерименту. Для обробки ЕКГ застосовувався метод варіаційної пульсометрії Р.М. Баевского. Стан вегетативної нервової системи та механізмів регуляції оцінювалося за допомогою моди (М0) - найбільш часто зустрічається величиною кардіоінтервалов- варіаційного розмаху (Ax), амплітуди моди (АМ0), індексу напруги (ІН) - індексу вегетативної рівноваги (ІВР) - вегетативного показника ритму ( ВВР) - показника адекватності процесів регуляції (ПАПР) - сумарного ефекту вегетативної регуляції кровообігу (SDNN) - показника активності парасимпатичної ланки вегетативної регуляції (RMSSD) - відсотки NN50 від загальної кількості послідовно х пар інтервалів, що розрізняються більш ніж 50 мс, і коефіцієнт варіації (квар).

Виявлено виражені зміни ситуаційної тривожності до і під кінець корекційних робіт: до початку експерименту піддослідні характеризувалися високим рівнем тривожності (4,6 у.ед), до кінця - спостерігалося статистично значуще (рП0,001) зниження рівня ситуаційної тривожності до значень низькою тривожності (2 , 1 у.ед.).

Показано достовірне (рlt; 0,05) зниження ІН (від 251 до 124 у.ед), ІВР (від 306 до 163) від вираженої симпатотонии до нормотонії, а також ВПР (від 10,5 до 6,5 у.ед) в межах симпатотонии, Амо (від 46 до 30%) і ПАПР (від 64 до 45 у.ед) в межах нормотонії. У той же час значення х (з рівня симпатотонии до рівня нормотонії) SDNN і RMSSD (в межах нормотонії) до кінця експерименту статистично значимо (plt; 0,05) збільшувалися. За іншими показниками варіаційної пульсометрії статистично значущих змін не було виявлено.

Отримані факти про зниження рівня тривожності, а також об`єктивні дані про ослаблення тонусу симпатичного відділу ВНС в результаті проведеної психокорекції свідчать про розвиток у випробовуваних сприятливого психоемоційного фону, що дозволяє говорити про високу ефективність і цілеспрямованості комплексних психокорекційних робіт.

Григорян В.Г., Степанян Л.С., Степанян А.Ю.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Психофізіологічна оцінка ефективності психокорекції