Вплив інформаційного стресу на серцевий ритм у студентів з різним рівнем тривожності

Під час розумових операцій активуються не тільки когнітивні системи мозку, але і вегетативні регуляторні механізми, що забезпечують зростаючі потреби головного мозку киснем і поживних речовинах. Встановлено, що під час вирішення арифметичних задач без обмеження часу у високотревожних суб`єктів частота серцевих скорочень (ЧСС) вища, ніж у нізкотревожних. Разом з тим, неясно як впливає на показники серцевого ритму когнітивна навантаження в умовах обмеження часу, коли вона приймає форму інформаційного стресу, і яким чином цей вплив модулюється рівнем особистісної тривожності. Ця проблема і визначила мету даного дослідження.

У якості піддослідних брали участь студенти 1 і 2-го курсів в кількості 30 чол. За допомогою методики Спільбергера-Ханіна було встановлено, що 16 випробовуваних мали високий рівень особистісної тривожності (ЛТ), решта 14 - помірний рівень ЛТ. Для вивчення проблеми впливу інформаційного стресу на функціональні показники у випробовуваних обох груп за допомогою психофізіологічного комплексу "КАП-8-01-0ператор" (ФГПУ СКТБ "Біофізприлад", м.Санкт-Петербург) реєстрували і обчислювали в режимі on line параметри серцевого ритму в стані спокою, під час множення в розумі двозначних чисел в спокійному режимі (фонова інформаційне навантаження) і потім під час інформаційного стресу (множення двозначних чисел при установці на високу швидкість обчислень в умовах обмеження време і). Відразу зауважимо, що почастішання частоти серцевих скорочень (ЧСС) і погіршення варіабельності серцевого ритму вважається як реакція оборонного типу, і вона свідчить про нестрессоустойчівості, в той час як уповільнення ЧСС є реакцією орієнтовного типу і вона є показником стійкості до стресу.

Результати нашого дослідження свідчать, що на фонову інформаційне навантаження більшість високотревожних студентів реагує підвищенням частоти серцевих скорочень (75% випробовуваних) і погіршенням регулярності ритму (68% випробовуваних), в той же час невелика частина високотревожних студентів реагує уповільненням ЧСС (12,5% випробовуваних ) і поліпшенням регулярності ритму (31,5%).

В умовах інформаційного стресу у всіх високотревожних студентів відзначається підвищення ЧСС. При цьому у 87% студентів одночасно відбувається також погіршення регулярності серцевого ритму і тільки у 12,5% - його поліпшення. Таким чином, в наших експериментах вже тільки за одним показником - частоті серцевих скорочень - все Високотревожние студенти виявилися нестійкими до інформаційного стресу. КАП "Оператор" дає автоматизоване висновок "Функціональні і адаптаційні можливості низькі".

У групі студентів з помірним рівнем ЛТ у відповідь на фонову інформаційне навантаження більш ніж у половини студентів відзначається збільшення частоти серцевих скорочень (62,5% випробовуваних), у решти частота ритму не змінюється. При цьому регулярність ритму погіршується у 28,5% і поліпшується у 71,5% піддослідних.

В умовах інформаційного стресу у 75% студентів з помірною ЛТ відзначається підвищення ЧСС з одночасним погіршенням регулярності серцевого ритму. КАП "Оператор" дає автоматизоване висновок "Функціональні і адаптаційні можливості низькі". У решти ЧСС не змінюється при одночасному поліпшенні його регулярності. КАП "Оператор" дає автоматизоване висновок "Функціональні і адаптаційні можливості високі". Таким чином, більшість студентів з помірною особистісною тривожністю нестійкий до інформаційного стресу, але все ж 1/3 їх частина - стійка.

Наше дослідження показує, що людина витрачає чималу біологічну ціну за отриману інформацію, особливо в умовах інформаційного стресу. Ця плата виражається в інтенсивної "експлуатації" серцево-судинної системи. Оскільки функціональні резерви наших випробовуваних явно невеликі, то це відбивається в учащении частоти, погіршенні регулярності серцевого ритму і в цілому в погіршенні функціонального стану. Очевидно, що високотревожних і більшості умереннотревожним студентам, які брали участь в дослідженні, необхідно зайнятися оптимізацією свого функціонального стану, в першу чергу, його вегетативної компоненти. Для цього можуть виявитися ефективними методи саморегуляції з використанням біологічного зворотного зв`язку.

Тимофєєв Вадим Олександрович

Лук`янов Олександр Миколайович

Увага, тільки СЬОГОДНІ!