Психофізіологічні аспекти підвищення стійкості до інформаційного стресу

Знаходження психофізіологічних критеріїв підвищення ефективності професійної діяльності в умовах впливу факторів стресу є важливим завданням, спрямованої на оптимізацію процесів управління. У зв`язку з цим науковий і практичний інтерес може представити аналіз психофізіологічних аспектів підвищення стійкості до інформаційного стресу.

У відповідності з цією метою нами були сформульовані наступні завдання дослідження:

1. Вивчення динаміки психофізіологічних характеристик діяльності в процесі адаптації до факторів інформаційного стресу.

2. Визначення психофізіологічних характеристик діяльності при впливі факторів інформаційного перевантаження.

3. Дослідження взаємозв`язку особистісних характеристик випробовуваних з успішністю виконання діяльності в умовах дії факторів інформаційного стресу.

Дослідження було проведено на базі факультету психології Санкт-Петербурзького державного університету (СПбДУ). Було обстежено 23 студента ВНЗ м Санкт-Петербурга у віці від 20 до 26 років, з них 20 чоловіків і 3 жінки. Всього проводилося 69 обстежень.

Нами було сформовано комплекс психологічних методик, що включає модифікований варіант методики "МУЛЬТИФАКТОРНОЇ тестова батарея" - Матвій ( "The Multi-Attribute Task Battery") для оцінки фізіологічних і психофізіологічних реакцій на вплив факторів інформаційного стресу, особистісний опитувальник "BIG 5", методику дослідження особливостей оперативної пам`яті і функціонування оперативної пам`яті в стресових умовах "Маршрут", методику "Особистісний диференціал". Крім того, протягом виконання методик "Маршрут" і "Матвій" проводилася оцінка напруги регуляторних систем організму за показниками варіабельності серцевого ритму.

В ході дослідження було виявлено, що:

1. При виконанні тестового завдання "Маршрут", що моделює операторську діяльність, випробовувані використовують дві стратегії, одна з яких, "вербальна", заснована на переважно вербальному кодуванні інформації, що надходить, в той час як інша, "комплексна", спирається на застосування як вербальних , так і просторово-образних форм кодування.

2. Характер використовуваних когнітивних стратегій має суттєвий вплив на стійкість індивідів до впливу чинників інформаційного стресу. Встановлено, що особи з "комплексної" когнітивної стратегією демонструють достовірно більш високі показники ефективності діяльності в порівнянні з особами, які використовують "вербальну" стратегію.

3. Особи з "комплексної" стратегією в порівнянні з індивідами з "вербальної" стратегією демонструють вищі показники ефективності діяльності при роботі в багатозадачному режимі, що може бути обумовлено більш успішним розподілом когнітивних резервів.

4. У процесі тренування особи з "комплексної" стратегією в порівнянні з особами з "вербальної" стратегією демонструють вищі показники успішності адаптації до факторів інформаційного стресу. Це дозволяє зробити висновок, що цілеспрямоване формування когнітивних стратегій, що забезпечують ефективне функціонування індивіда в стресових умовах, може бути важливим завданням професійної підготовки фахівців.

5. У процесі тренування в багатозадачному режимі фізіологічні показники напруження, такі як середня частота серцевих скорочень, достовірно знижуються, що може свідчити про фізіологічну оптимізації діяльності в результаті тренування.

6. Виразність такого особистісного якості, як екстраверсія, пов`язана з більш низькими показниками ефективності діяльності в умовах інформаційного перевантаження. Цей факт узгоджується з даними про те, що у екстравертірованний осіб в стресогенних умовах гальмівні процеси розвиваються швидше і нормалізуються повільніше, ніж в осіб з переважанням інтровертірованний рис.

Нам видається, що виявлені в дослідженні психологічні та психофізіологічні характеристики осіб з різними когнітивними стратегіями можуть дозволити більш цілеспрямовано і диференційовано підходити до проведення тренування, а також професійного відбору фахівців, чия діяльність пов`язана з впливом факторів інформаційного стресу.

Ахмедова І. С.

Паламарчук Н. В.