Психофізіологічні та особистісні ресурси в подоланні стресу

Подолання психологічного стресу є важливою складовою професійної діяльності військових фахівців. В даний час недостатньо вивчені взаємозв`язки психофізіологічних і особистісних ресурсів людини в подоланні психологічного стресу, що і стало приводом до цього дослідження.

Моделлю психологічного стресу була ситуація іспитів з профілюючих предметів в період екзаменаційної сесії. Психофізіологічні ресурси курсантів визначалися за характером психофізіологічних реакцій на екзаменаційний стрес за допомогою автоматизованої системи "Психофізіологічний самоконтроль" (АС ПС, В.М. Воробйов, В.П. Чебаков, 2006). Особистісні ресурси оцінювалися опитувальником ПОЛО (Шаповал, 2006).

Основними показниками АС ПС в цьому експерименті, проведеному на представницької випадковою вибіркою курсантів, служили: точність довільного контролю за періодом власного дихання, швидкість і ритмічність моторних реакцій (Теппінг-тест), точність попадання по рухомій мішені (сенсомоторна реакція). Враховувалися також показники напруженості цілісної системи психофізіологічної регуляції за кореляція між психофізіологічними функціями (Воробйов, 1978), регульованими на різному нейропсихологическом рівні, по Бернштейна, а також суб`єктивне уявлення курсанта про реальному часі (суб`єктивна хвилина).

Показниками ПОЛО були конструктивні, деструктивні і дефіцітарние складові п`яти базових "мішеней" особистості Г. Аммона, - агресивності, страху, зовнішнього і внутрішнього Я-відмежування і "нарцисизму" або самодостатності. У нашому варіанті ПОЛО має також додатковими, похідними шкалами, в тому числі оцінюють ресурси психічного здоров`я і ризик психічної дезадаптації.

Спочатку були встановлені психофізіологічні критерії, за якими екзаменаційний стрес у курсантів за характером відрізнявся за трьома типами: 1) мобілізуючий, при якому напруженість цілісної системи психофізіологічної регуляції перед іспитом зростала разом з продуктивністю сенсомоторної діяльності та адекватним уявленням про суб`єктивному часу-2) демобілізується, при якому напруженість цілісної системи психофізіологічної регуляції перед іспитом супроводжувалася зниженням продуктивності сенсомоторної деят ельності, прискореним сприйняттям реального часу і низькими результатами складання іспиту, що не відповідають реальним способностям- 3) дезорганізують, коли напруженість цілісної системи психофізіологічної регуляції не визначає результати сенсомоторної діяльності за різними показниками, сприйняття суб`єктивного часу значно сповільнене, і результати здачі іспиту практично непередбачувані.

Особистісні ресурси в описаних групах за середніми показниками були чітко визначеними. У 1-й групі статистично достовірно переважають конструктивні складові згадуваних "мішеней" особистості. Тут найбільш високі показники ресурсу психічного здоров`я і найменший ризик психічної дезадаптації. У 2-й групі переважають деструктивні складові шкал, особливо агресії і Я-відмежування. При відносно високому ресурсі психічного здоров`я у цих осіб виражена шкала загальної соціально-психічної дезадаптації. У 3-й групі переважають дефіцітарние шкали, що свідчать про недорозвиненні психічних якостей (особливо страху), при низькому ресурсі психічного здоров`я і вираженою соціально-психічної дезадаптації.

Таким чином, психофізіологічні та особистісні ресурси людини взаємопов`язані і цей взаємозв`язок особливо чітко проявляється в стресових ситуаціях. Висновки проведеного дослідження послужили підставою для розробки методик надання допомоги курсантам в подоланні екзаменаційного стресу (див .: Е.А. Інюшева, В.М. Воробйов Методика корекційного психофізіологічного тренінгу в цьому збірнику).

Воробйов В.М., Шаповал В.А., Інюшева Е.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!