Методика корекційного психофізіологічного тренінгу

Ситуація іспиту є природною моделлю психологічного стресу. В результаті проведеного експерименту, за участю курсантів ВКА ім. А.Ф. Можайського були визначені психофізіологічні критерії трьох типів екзаменаційного стресу: 1) мобілізуючий, 2) демобілізується, 3) дезорганізують. (Див .: В.М. Воробйов, Е.А. Інюшева., В.А. Шаповал, Психофізіологічні та особистісні ресурси в подоланні стресу курсантами військових вузів).

З огляду на особистісні ресурси представників даних груп, визначених за методикою ПОЛО (В. А. Шаповал, 2006), була розроблена методика корекційного психофізіологічного тренінгу для надання допомоги курсантам в подоланні екзаменаційного стресу. Дана методика є комплексом психофізіологічних вправ з використанням АС ПС (В.М. Воробйов, В.П. Чебаков, 2006), застосовуваний безпосередньо перед іспитом. Її мета - надання допомоги курсантам в подоланні демобілізується впливу екзаменаційного стресу. Застосування методики показано при виявленні демобілізується характеру психофізіологічного екзаменаційного стресу, який є природною моделлю психологічного стресу.

Методика може бути використана для подолання психологічного стресу, пов`язаного з майбутнім виконанням будь-якої відповідальної діяльності.

Завдання і зміст корекційного психофізіологічного тренінгу полягають в наступному.

Необхідно тимчасово відвернути суб`єктивну активність курсанта від основної психологічної проблеми на психофізіологічну діяльність.

Екзаменаційна психологічна проблема принципово починає вирішуватися лише тоді, коли курсант отримує конкретні екзаменаційні питання, завдання і усвідомлює ступінь їх суб`єктивної складності. Тому його суб`єктивна активність до даного моменту, як правило, не продуктивна. Вона лише виснажує психічні ресурси, в результаті чого потенційна можливість мобілізуватися в потрібний час для вирішення виникаючих в ході іспиту завдань знижується.

Нагадаємо, що для демобілізується характеру психофізіологічного стресу характерна напруженість цілісної системи психофізіологічної регуляції перед іспитом, що супроводжується зниженням продуктивності сенсомоторної діяльності, прискореним сприйняттям реального часу і низькими результатами складання іспиту, що не відповідають реальним можливостям.

При виявленні демобілізується характеру стресу в результаті передекзаменаційного психофізіологічного самоконтролю з курсантом проводиться індивідуальна психокорекційна робота.

Спочатку курсанту пропонується "привести себе в порядок", так, щоб можна було скористатися тими знаннями і навичками, які у нього є. Пропонується, перш ніж йти на іспит, 10-15 хвилин попрацювати з АС ПС під керівництвом інструктора, який проводить корекційний психофізіологічний тренінг. При цьому важливо особисту згоду курсанта.

Заняття починається з дихальної гімнастики. Після спокійного (неглибокого) вдиху відразу починається повільний повний видих, що триває до тих пір, поки не з`явиться потреба знову вдихнути. На видиху не слід чекати слабкості і запаморочення. Вдих потрібно відновлювати негайно при мінімальних відчуттях кисневої недостатності. Вдих спокійний, приблизно до колишнього рівня. П`ять дихальних циклів досить для визначення періоду дихання. Час засікає інструктор за допомогою секундоміра по початку видиху. Наступні п`ять дихальних циклів, з такими ж інтервалами часу, курсант проробляє самостійно, контролюючи себе за секундоміром. Переконавшись, що дихальний ритм їм засвоєний, він виставляє обраний період дихання і повторює випробування за допомогою АС ПС.

Корекційний психофізіологічний тренінг включає в себе елементи сугестії. Випробування можуть повторюватися багаторазово, попереджаючи дихальною гімнастикою. Головне, щоб вони проходили з позитивною динамікою. Завдання ведучого полягає в вмілої корекції обраного періоду дихання, своєчасному підкресленні найменших досягнень випробуваного, навіювання йому впевненості в позитивному впливі тренінгу на результати психічної діяльності під час іспиту.

Результативність корекційного психофізіологічного тренінгу визначається суб`єктивними звітами осіб, його проходили. У всіх випадках вони відзначають зменшення внутрішнього хвилювання перед іспитом. Після іспиту більш адекватно оцінюють отримані оцінки: "Здав - на що знав".

Інюшева Е.А., Воробйов В.М.