Прояв стресу у водіїв і кондукторів пасажирського транспорту

Тема прояви стресу у працівників громадського транспорту цікава багатьом людям: пасажирам, керівникам і психологам організацій. Особливий інтерес представляє вплив проявів стресу і пов`язаних з ним психічних станів на процес праці і професійну ефективність працівників. Мета даної роботи полягає в тому, щоб оцінити вираженість стресових станів у кондукторів і водіїв автобусів пасажирського автотранспорту та провести оцінку зв`язку даних характеристик працівників з їх трудовою мотивацією і лояльністю до організації. У дослідженні брали участь працівники громадського транспорту державних автотранспортних підприємств (водії автобусів і кондуктора). У дослідженні здійснювалася діагностика задоволеності роботою (методика В.А. Розанової), мотивації (методика "Рівень мотивації співробітників" А. Хайем), лояльності співробітників організації (методика С.В. Голубкова). Дослідження психофізіологічного благополуччя працівників проводилася за допомогою методики діагностики оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою (САН). Оцінка стресу здійснювалася з застосуванням методик "Ситуативна оцінка стресу" і методики діагностики емоційного вигорання В.В. Бойко.

Вивчалися особливості прояву психічних станів респондентів вранці і ввечері, на початку і наприкінці робочого тижня. Для статистичного аналізу відмінностей використовувався Т-критерій Вілкоксона. Достовірних відмінностей в станах і їх динаміці між водіями і кондукторами не встановлено. Як у тих, так і у інших стан до кінця робочого дня і до кінця робочого тижня достовірно (рlt; 0,01) погіршується. З ранку стану самопочуття, активності і настрою відповідали середньостатистичної норми, а до вечора достовірно (рlt; 0,01) знижувалися до значень істотно нижче норми. Найбільше змінювалися активність і самопочуття, знижуючись до вкрай низьких значень. І водії та кондуктори демонстрували низькі значення задоволеності працею, стилем керівництва і зарплатою (відповідно трудовитрат), а також службовим (професійним) просуванням, трудової мотивації. У кондукторів прагнення поміняти місце роботи виражено достовірно (рlt; 0,01) сильніше, ніж у водіїв. І кондуктора і водії демонстрували вкрай низьку лояльність до організації. Достовірних відмінностей між групами не виявлено. І ті й інші працівники не виявляли ні нормативної (слідування принципам та ідеалам компанії), ні емоційної (відчуття себе з організацією як єдиного цілого), ні поведінкової (готовність відстоювати інтереси організації) лояльності. На відміну від водіїв кондуктора відчували сильний стрес. І у водіїв і у кондукторів мало місце емоційне вигорання.
Також в дослідженні був проведений кореляційний аналіз, по Спирмену, що вивчаються характеристик. Аналіз достовірних (рlt; 0,05) кореляційних зв`язків дозволяє зробити висновок наступне. Задоволеність працею у кондукторів і водіїв залежить від ступеня напруги і втоми. Виразність даних станів також позначається на прояві лояльності до організації. Чим вище прояви стресу, тим нижче лояльність і її складові. Мотивація трудової діяльності кондукторів і водіїв значно погіршується при високій напрузі в роботі і відчутті невизначеності. Ефективні копінг-ресурси особистості (оптимізм, активність, врівноваженість, раціональність) сприяють подолання стресу і позитивно впливають на прояв мотивації, задоволеності працею і лояльності працівників.

Рикіна Т.К., Орлов А.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!