Діагностика в ході підготовки і проведення тренінгу стресостійкості

Діагностика в ході підготовки і проведення тренінгу стресостійкості.

Знайомство групи з діагностичним інструментарієм, як правило, - необхідний етап роботи в зв`язку із запитом слухачів і може носити методичний характер. Робота тренера на цьому етапі може бути спрямована на вирішення таких завдань:

огляд наявних методик діагностики стресу, особливості їх застосування;
знайомство з правилами проведення тестування та анкетування, опитування респондентів;
роз`яснення рекомендацій по обробці та інтерпретації результатів діагностики;
знайомство з правилами проведення бесіди з клієнтом з приводу результатів його діагностики;
допомога в складанні «діагностичного пакета», що враховує потреби компанії-замовника.

Однак найчастіше використання в процесі тренінгу методик, спрямованих на виявлення особливостей взаємодії людини і стресовій ситуації, не тільки дає тренеру можливість навчити учасників використанню нового інструментарію, а й допомагає визначити стан окремих учасників і групи в цілому, а іноді і скорегувати програму роботи відповідно до виявленими особливостями.

Так, якщо в результаті навчального етапу по використанню методики був діагностований високий рівень емоційного напруження, тривожності або агресивності, домінуючим напрямком подальшої роботи можуть стати знайомство з вправами по саморегуляції, з руховими вправами та іграми, спрямовані на виявлення причин дистресу.

У різних тренінгових група »набір методик, пропонований учасникам, може бути різним. Кількість і складність пропонованого тренером інструментарію буде залежати від наступних факторів:

контингент учасників (психологи або не психолог);
рівень підготовленості та досвіду учасників (використовували або не використали раніше психодиагностический інструментарій);
запит учасників (огляд існуючих методик або поглиблене вивчення конкретних методик);
рівень компетентності самого тренера в області психодіагностики.

У групі досвідчених фахівців знайомство з діагностичним інструментарієм можна провести у вигляді короткого огляду, зробивши акцент на діагностику із застосуванням нових методик. Можна запропонувати учасникам в підгрупах поділитися досвідом використання психодіагностичних процедур в області стрес-менеджменту, обмінятися думками з приводу ефективності та достовірності застосування тієї чи іншої методики. Можна, розділивши групу на п`ять мікрогруп (за кількістю виділених в попередньому параграфі напрямків діагностики), дати завдання в процесі обговорення скласти список необхідних методик по кожному представленому напрямку.

Можливий варіант роботи: кожна мікрогрупах становить діагностичний пакет для обстеження персоналу в конкретній ситуації відповідно до запиту замовника тренінгу або його учасників. У змішаних групах, що включають фахівців різного рівня, можна скласти пакет методик для конкретного випадку, наведеного одним з учасників. Слухачі, які мають досвід діагностичної роботи, можуть виступити в ролі експертів.

Вибір методик залежить не тільки від концептуальної основи тренінгу, складу і рівня підготовленості учасників, їх запиту, але і від конкретної ситуації, від етапу тренінгової роботи.

У деяких випадках тренер може використовувати діагностичні методики та до початку роботи тренінгу. Якщо тренер отримує замовлення на проведення корпоративного тренінгу, то він може запропонувати менеджеру з персоналу анкету діагностики запитів для майбутніх учасників. Можливий варіант такої анкети наведено в Додатку 2. Для складання більш ефективної програми тренінгу можна також провести діагностику з використанням методик, спрямованих на виявлення рівня задоволеності роботою.

Для вивчення запитів учасників тренінгу (методичного або особистісного характеру), виявлення їх загального стану після ознайомлення з програмою тренінгу на початку першого робочого дня можна використовувати анкету, аналіз якої дозволяє тренерам скорегувати програму тренінгу, грунтуючись на уточнених запитах учасників групи. У Додатку 3 представлений варіант такої анкети.

Під час першого дня тренінгу методики можуть бути використані для введення в проблематику тренінгу, для знайомства з темою стресу, занурення в неї (див. малюнкові методики «Я і стрес» або інші проектні тести). Часто при інтерпретації подібних тестів учасники отримують важливу особистісну інформацію про себе, що підвищує їх мотивацію для участі в тренінгу. У перший день важливо, щоб учасники могли дізнатися рівень власного стресу.

Для роботи на тренінгу зручно використовувати невеликі компактні методики (з 10-15 питань), результати яких учасники легко і швидко зможуть обрахувати самостійно в процесі тренінгового заняття. З цією метою ми зазвичай пропонуємо учасникам одну з наступних експрес-методик вимірювання стресу як психічного стану:

методика для діагностики стану стресу К. Шрайнера (Додаток 4);
опитувальник «Інвентаризація симптомів стресу» Т. Іванченко і співавторів.

Для підготовки до другого дня тренінгу, присвяченому професійним стресам, тренеру важливо знати, з якими важкими ситуаціями у своїй професійній діяльності стикаються учасники групи. Для цього ми зазвичай пропонуємо учасникам в кінці першого дня згадати і коротко описати найбільш неприємні ситуації, що відбулися на їх робочому місці за останній час. Отриманий матеріал тренер може використовувати для моделювання рольових ситуацій у другий день тренінгу.

Оскільки другий день тренінгу присвячено проблемі професійних стресів, ми пропонуємо учасникам методики, спрямовані на визначення стресогенних факторів в робочому середовищі. Для цієї мети може, наприклад, використовуватися тест-запитальник «Причини стресу у вашій роботі».

Якщо тренінг проводиться в групі керівників і топ-МНЕДЖЕР, можна познайомити їх з методикою експрес-діагностики стресогенних факторів в діяльності керівника І. Ладанова, В. Уразаевой (Додаток 5). Для самодіагностики цієї категорії керівників в якості домашнього завдання їм може бути запропонована методика М. Вудкок і Д. Френсіса "Аналіз своїх обмежень», спрямована на діагностику проблем в управлінській діяльності, так як кожне обмеження може бути джерелом стресу.

При проходженні розділу, присвяченого управління часом, ми зазвичай пропонуємо учасникам заповнити методику JI. В. Куликова «Персональна компетентність у часі».

Для виявлення симптомів РЕВ можна запропонувати учасникам широко відому методику К. Маслач і С. Джексон MBI.

У процесі роботи над темою «Особистісні джерела стресу» в третій день тренінгу можуть бути використані методики, спрямовані на вивчення внутрішніх і зовнішніх ресурсів особистості. Вибір методик для цього дня тренінгу, як правило, багато в чому залежить від життєвих установок самого тренера, його поглядів на чинники, що захищають від стресу, і на ділі не є таким простим, як здається на перший погляд. Найчастіше тренер пропонує учасникам саме ті методики, які відповідають його власній уяві про модель особистості стресостійкість людини. Наприклад, якщо тренер вважає, що йому допомагає долати стрес почуття гумору, він може включити в діагностичний блок методику ТЮФ (тест гумористичних фраз), тим самим створюючи у групи ілюзію, що гумор - це головна зброя в боротьбі зі стресом. Тому тренеру дуже важливо втриматися від трансляції або нав`язування групі власної копінг-стратегії або моделі переборення стресу. Адже завдання цього тренінгу дати учасникам можливість усвідомити власні найбільш сильні ресурси і на їх основі побудувати індивідуальну антистресову програму, а не копіювати нехай навіть ефективну, але чужу.

На даному етапі тренінгу можуть бути запропоновані учасникам наступні методики:

Експрес-діагностика рівня особистісної схильності до стресів для визначення схильності до поведінки типу А;
Шкала оптимізму і активності AOS Н. Водоп`янова і М. Штейна (адаптований варіант методики Шулера і Комуніані).

Сучасні дослідники включають в категорію особистісних
ресурсів і ресурси фізичні, тобто стан здоров`я індивіда і ставлення до здоров`я як до цінності. На жаль, люди часто не дбають про збереження здоров`я. Для привертання уваги учасників групи (особливо в молодіжній аудиторії) до усвідомлення важливості даного ресурсу ми пропонуємо в форматі тренінгу тест «Доживете ви до сімдесяти?», Розроблений геронтологами Р. Алленом і Ш. Лінде

При наявності запиту слухачів за тематикою даного дня тренер може запропонувати деякі методики, рекомендовані для самостійної роботи, поза форматом тренінгу:

методика А. Елліса, спрямована на визначення ступеня ра- циональности-ірраціональності мислення;
методики для діагностики копінг-стратегій (повний огляд даної групи методик представлений в книзі М. Є. Водоп`янова «Психодіагностика стресу»);
методики для діагностики его-захисних механізмів (наприклад, методика на визначення рівня захисних механізмів (усічений варіант - JI. Ю. Суботіна), оскільки їх також можна розглядати як спосіб подолання стресу і зниження напруги.

Результати діагностики, отримані за допомогою даних методик, можуть бути обговорені учасниками групи з тренером на наступний день після завершення основної програми тренінгу.

Перед блоком роботи із саморегуляції (четвертий день).

тренер може запропонувати учасникам намалювати свій настрій або просто зробити вільний асоціативний малюнок, включивши тиху інструментальну музику. Виконані малюнки учасники не обговорюють і здають тренеру. В кінці цього блоку тренер пропонує повторити ранкову процедуру малювання, з тим щоб учасники могли порівняти малюнки до і після застосування методів саморегуляції і наочно переконатися в дієвості вивчених прийомів.

На завершальному етапі тренінгу кожен учасник аналізує результати, інтегрує отримані дані, виявляє ресурси і вибудовує на основі цього ефективні стратегії дії.