Комунікативний тренінг: втручання в негативний "сценарій" розвитку групи

При навчанні студентів професій типу "людина людина" широко використовується комунікативний тренінг. Його можна зустріти в програмах підготовки психологів, педагогів, журналістів, юристів та інших фахівців гуманітарного профілю. Тренінг зазвичай проводиться в групах, спеціально створених так званих тренінг-групах чи групах зустрічей. По суті це реальні лабораторні групи, які створюються для реалізації будь-якої мети і закінчують своє існування після її досягнення.

Автори більшості наукових робіт, присвячених соціально-психологічного тренінгу, досліджують соціально-психологічні процеси, що протікають саме в таких лабораторних, штучно створених групах. Однак в природних групах, до яких відносяться студентські групи, люди пов`язані людськими відносинами, мають досвід спілкування, іноді негативний і навіть обтяжений конфліктами. Тому очевидно, що групова динаміка в процесі тренінгу в природних групах набуває особливого змісту.

Метою даного дослідження є вивчення психологічних особливостей тренінгу спілкування в студентських групах. Теоретичними засадами дослідження є розуміння спілкування, його функцій, структури і динаміки, дане в роботах Б. Ф. Ломова, Е.С.Кузьміна, Б. Д. Паригін та ін. Дослідження базується на теоретичних і методичних засадах тренінгу як методу, описаних в роботах Ю.Н.Емельянова, Н.Ю.Хрящевой, С.І.Макшанова і ін., а також на практичному досвіді застосування соціально-психологічного тренінгу різними тренерами, включаючи власний досвід.

На першому етапі проводився класичний тренінг спілкування і вивчався його вплив на соціально-психологічні процеси, що протікають в студентських групах. Отримані результати показали, що під впливом тренінгу відбувається прискорення розвитку групи як спільності. В цілому ж кожна група продовжує розвиватися за своїм власним "сценарієм", адже групи "розрізняються по тому, як вони проходять свої життєві цикли" (К.Рудестам). На другому етапі роботи ми враховували соціально-психологічний стан групи і, якщо "сценарій" групового розвитку був негативний, використовували тренінг спілкування для втручання в цей "сценарій" - тренінг використовувався для оптимізації відносин у студентській групі. Основною ж метою тренінгу спілкування залишається підвищення комунікативної компетентності учасників тренінгу.

Складність тренінгу спілкування в природній групі полягає в тому, що якщо в групі існують конфліктні відносини, то вони блокують досягнення головної мети тренінгу. Тому для досягнення основної мети тренінгу необхідно вирішувати супутні завдання, а саме: підвищення згуртованості групи, поліпшення взаємовідносин у групі. Вирішення цих завдань можливе за допомогою модифікованого тренінгу, принципи якого ми формулюємо в роботі.

На другому етапі нами здійснено формуючий експеримент: тренінг спілкування проведено в студентській групі з вкрай конфліктними відносинами і негативним "сценарієм" групового розвитку. Заміривши індивідуальну ефективність тренінгу, ми виділили дві групи учасників: 1) зі значним позитивним ефектом і 2) з незначним позитивним ефектом або його.

Виявлені відмінності між цими групами стосуються, в першу чергу, соціально-психологічних характеристик учасників і оцінок ними власної групи. Студенти, на яких тренінг не надав необхідного впливу, ще до тренінгу відрізнялися значно більшим негативізмом в оцінці власної групи. Негативна оцінка власної групи має якесь критичне значення, яке має суттєвий вплив на ефективність тренінгу в студентській групі. Відносно групової ефективності тренінгу можна сказати, що було призупинено розвиток групи по негативному "сценарієм" і відкрита можливість його зміни.

Короткіна Т.І.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!