Підвищення стресостійкості у хворих на рак щитовидної залози

Дослідження в області психологічних проявів і наслідків стресу є в даний час однією з найбільш актуальних тем. Це знайшло відображення в роботах О.Д. Соколової (1996), В.Я. Апчел (1999), Б. КОЛОДЗИН (1997), І. Брязгунова (1999), Т. Грінтінга (1994), А.Б. Леонова (2003) та інших авторів.

Психологічний тренінг сприяють більш ефективному проходженню лікування, подальшого відновлення, повернення хворих до активної, повноцінного життя, зниження ризику рецидиву захворювання. [(Б.Ю. Володін і співавт., 1999) - (Г.М Маніхас., Р.Н Оршанський., 1999) - (О.Н. Шарова. І співавт., 2002) - (DKet Payne al. , 1997) - (JALewiset al., 2001)].

Нами було проведено експериментальне, психодіагностичне та психотренінгових дослідження для виявлення особливостей особистості хворих карциномами щитовидної залози і побудови усередненого профілю, властивого цим хворим, а також вивчення впливу тренінгу на психічний статус цих хворих в процесі реабілітації після радикального протипухлинного лікування. Мета проведення психологічного тренінгу: навчити хворих на рак щитовидної залози після радикального лікування методом "прогресивної м`язової релаксації по Джекобсон", послабити, викликане стресом, психічне і м`язове напруження, знизити реактивну і особистісну тривожність.

Якщо людина хоче направити свої зусилля на збереження здоров`я, то на стресовий імпульс він повинен усвідомлено відповідати релаксацією. За допомогою цього виду активного захисту людина в змозі перешкодити впливу стресового імпульсу, затримати його або (якщо стресова ситуація ще не наступила) послабити стрес, запобігши тим самим психосоматичні порушення в організмі. Активізуючи діяльність нервової системи, релаксація регулює настрій і ступінь психічного збудження, дозволяє послабити або скинути викликане стресом психічне й м`язове напруження. Для нормалізації емоційного стану, підвищення самооцінки, подолання страхів, психокорекції стресових і кризових станів ми використовували малювання і "Метод резонансного співтворчості". Для суб`єктивної установки на самого себе, соціальної готовності і здатності її адекватно реалізувати ми включили комплекс елементів "ассертивної тренінгу". Функціонування мотиваційної сфери здійснюється за принципом саморегуляції організму. Дуже важливо для онкохворих перебувати в гармонії зі своїм тілом, елементи "гештальт-терапії" допомогли вирішити цю задачу.

Матеріали та методи. Тренінг проводився паралельно з двома групами жінок закінчили радикальне лікування з приводу раку щитовидної залози (23 людини, середній вік яких 46,3 + 1,4), два рази на тиждень, по дві-три години кожен, протягом двох місяців. Контрольна група - 56 осіб. Хворі тестувалися до тренінгу і після, за допомогою опитувальників: MMPI (СМОЛ), САН (самопочуття, активність, настрій), Спілбергера-Ханіна, для виявлення особистісних особливостей і впливу психокорекційної роботи.

Результати. Мета, поставлена перед проведенням психологічного тренінгу, була виконана: покращилися самопочуття, активність, настроеніе- знизилися показники реактивної та особистісної тревожності- зменшилися показники шкал невротичної тріади, підвищилася мотивація досягнення мети, збільшилися показники оптимістичність - на відміну від хворих контрольної групи, які не проходили психотренінг.

Висновок: тренінг покращив психологічний статус хворих на рак щитовидної залози після радикального протипухлинного лікування в процесі їх реабілітації.

Федоренко М.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!