Інформативність оцінок суб`єктивної задоволеності лікуванням

Проблема оцінки суб`єктивної задоволеності лікуванням (СУЛ) міцно увійшла в сферу психологічних досліджень. Інтеграція клінічних даних про результат терапії і даних про задоволеність хворого на лікування є матеріалом для прийняття рішень з управління якістю медичної допомоги. Під інформативністю оцінок СУЛ будемо розуміти міру їх придатності для розробки лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення стану хворих.

Мета дослідження полягала в розробці процедур підвищення інформативності оцінок СУЛ на етапі аналізу результатів проведеного анкетування з використанням валидного опитувальника. Матеріали і методи дослідження. Використана база даних, яка містить загальні і спеціальні відомості про стан 433 психіатричних хворих (на шизофренію - 125, з афективними розладами настрою - 212) і результати анкетування, що визначає ступінь задоволеності хворих на лікування. Задоволеність лікуванням оцінювалася в відділенні інтегративної фармако-психотерапії психічних розладів НІПНІ ім. В. М. Бехтерева за спеціально розробленим опитувальником суб`єктивної задоволеності хворих на лікування в психіатричному стаціонарі (В. Д. Вид, Н. Б. Лутова, В. А. Борцов). Обробка даних проводилася методами кореляційного, факторного і дисперсійного аналізу.

Процедура підвищення інформативності оцінок СУЛ.

Етап 1. Аналіз узгодженості відповідей на питання-пастки і вибракування спостережень, що містять як випадкові помилки, так і помилки, обумовлені зниженим когнітивним сприйняттям питань. Пункти опитувальника чергуються за формою. Збіги за змістом оцінок, даних на полярні за формою утвердження про одне й те ж аспекті лікування, підвищують їх вагомість і інформативність. У той же час зниження когнітивного сприйняття питання, сформульованого у вигляді заперечення, і варіантів відповіді на нього в позитивної формі відповідно до градуйованою шкалою ступеня правильності висловлювання призводить до помилок. Виділено групи таких питань-пасток, які передбачають узгоджені відповіді. Наприклад: "У результаті лікування у мене покращилося самопочуття" (0,73) - "Після лікування у мене не покращилося самопочуття" (- 0,73) - "Після лікування я відчуваю бадьорість і активність". У 20 хворих з 433 опитаних відповіді на всі три питання збігалися, що, на нашу думку, в більшості випадків свідчить про нездатність правильно вибрати відповідь на питання-заперечення.

Етап 2. Визначення найбільш інформативних первинних показників СУЛ, побудова та інтерпретація латентних факторів СУЛ. В результаті застосування кореляційного і факторного аналізу побудовані два латентних, які не корелюють один з одним фактора. Перший латентний фактор, інтерпретований як фактор задоволеності хворого своїм станом при виписці, має кореляції 0.73, -0.73, 0.75, 0.72, 0.75 з найбільш інформативними питаннями-твердженнями: "В результаті лікування у мене покращилося самопочуття", "Після лікування у мене не покращився стан "," Після лікування я відчуваю бадьорість і активність "," Після лікування мене не лякають життєві труднощі "," Після лікування я готовий (а) краще вирішувати свої проблеми ". Другий латентний фактор, інтерпретований як фактор визнання лікуючого лікаря, має кореляції -0.77, -0.78, -0.79 з найбільш інформативними вопросамі- твердженнями: "Мій лікуючий лікар не зміг зрозуміти, що мені потрібно", "З лікарем у мене не було хорошого емоційного контакту "," Мій лікуючий лікар не приділяв мені достатньо уваги і часу ". Для кожного хворого значення латентних факторів були обчислені з відповідей на перелічені запитання.

Етап 3. Виявлення та інтерпретація статистично значущих залежностей між факторами СУЛ та іншими характеристиками стану хворих. В результаті застосування дисперсійного аналізу встановлено статистично значущі відмінності між рівнями першого латентного фактора СУЛ, що характеризує суб`єктивну задоволеність станом при виписці, для двох груп хворих: хворих на шизофренію і хворих з афективними розладами настрою. Більш низька задоволеність результатом лікування у хворих на шизофренію, ніж у хворих з афективними розладами, можливо, пояснюється різним ступенем критичного ставлення до захворювання. По фактору визнання лікуючого лікаря достовірних відмінностей не виявлено.

Таким чином, використаний спосіб обробки даних опитування дозволяє сформувати незалежні шкали суб`єктивної задоволеності хворих (латентні фактори), використання яких підвищує інформативність результатів.

Верзилин Сергій Дмитрович