Психологічні особливості осіб, які страждають на хронічний мієлолейкоз

Сучасні принципи терапії орієнтовані на мобілізацію резервів хворої людини, формування адекватних терапевтичних установок і правильного (комплайентность) поведінки в лікувальному процесі. У разі хронічного мієлолейкозу (ХМЛ) проблема комплайенса набуває особливого значення у зв`язку з наявністю жорсткої схеми прийому препарату, якій необхідно дотримуватися протягом усього життя. Клінічний досвід показує: якщо протягом першого року лікування пацієнти, дотримуються лікарський режим, то після того, як картина аналізів крові нормалізується, більшість пацієнтів починають пропускати дози препарату, що може спровокувати рецидив захворювання і значно ускладнити становлення ремісії. Очевидно, що порушення комплайенса в даному випадку багато в чому визначаються психологічними особливостями особистості хворих. У той же час особливості особистості у хворих на ХМЛ раніше не вивчались.

Це і визначило мету даного дослідження - вивчити психологічні особливості особистості, потенційно значущі для формування "терапевтичного поведінки" хворих на ХМЛ. Були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити конституційно-динамічні особливості психічної діяльності (структуру темпераменту) осіб, які страждають на ХМЛ.

2. Вивчити індивідуально-типологічні особливості особистості хворих на ХМЛ.

3. Виявити домінуючі емоційні стани хворих на ХМЛ в лікувальному процесі.

4. Вивчити особливості ціннісно-мотиваційної сфери хворих на ХМЛ.

В ході дослідження були використані наступні методи: "Опитувальник структури темпераменту" (ОСТ) (В. М. Русалов), "Індивідуально-типологічний опитувальник" (ІТЗ) (Л. Н. Собчик), "Методика визначення домінуючого стану" (ДС) (Л. В. Куликов), "Смисложиттєві орієнтації" (СЖО) (Д. А. Леонтьєв).

Матеріалом дослідження послужили дані психологічного дослідження 25 хворих ХМЛ- серед них 12 чоловіків і 13 жінок-середній вік хворих склав 48,64 років. Дослідження проводилося в ФГУ "Федеральний центр серця, крові та ендокринології ім. В. А. Алмазова", а також на базі Санкт-Петербурзького державного медичного університету ім. І. П. Павлова.

Результати дослідження були отримані шляхом математико-статистичного зіставлення психологічних показників, отриманих при обстеженні групи хворих на ХМЛ, і нормативних даних, отриманих авторами методик при роботі зі здоровими людьми.

За своїм темпераментним характеристикам особи, які страждають на ХМЛ, наближаються в середньому до нізкоемоціонально-пасивного типу, що відповідає клінічним спостереженнями низького комплайенса (пасивного ставлення до лікування або відмови від лікування) у даної категорії хворих. На відміну від здорових осіб у хворих більш виражена така динамічна характеристика психічної діяльності, як уповільнення темпу психомоторних реакцій (р lt; 0,01).

У структурі особистості хворих на ХМЛ виявляється поєднання акцентуйованих рис спонтанності, ригідності, сензитивності, а також тривожності. Подібне поєднання акцентуйованих рис особистості є дисгармонійний і обумовлює труднощі соціальної та психологічної адаптації, в тому числі адаптації особистості до хвороби, і порушення комплайенса.

У структурі емоційного стану хворих на ХМЛ виявляється парадоксальне поєднання пасивного ставлення до життєвої ситуації (р lt; 0,001), спокою (р lt; 0,05), задоволеності життям (р lt; 0,01). Отриманий результат відображає прагнення пацієнтів показати власну успішність, задоволеність самореалізацією, здатність брати на себе відповідальність, робити свій вибір, долати труднощі в його реалізації, що не знаходить підтвердження в результатах клініко-психологічного спостереження.
У ціннісно-мотиваційної сфері хворих на ХМЛ переважає задоволеність результатами пройденого життєвого шляху (p lt; 0,05) поряд з відчуттям наявності цілей в житті (p lt; 0,001) і здатності до їх реалізації (p lt; 0,05). Отриманий результат контрастує з експертною оцінкою поведінки хворих в лікувальному процесі і може бути як наслідком деякої емоційної "сглаженности" хворих, так і наслідком дії компенсаторних механізмів особистості в ситуації хронічного емоційного стресу.

Отримані дані можуть бути використані при психологічному супроводі лікувального процесу, а також при плануванні психокорекційної та соціо-реабілітаційної роботи з хворими, що страждають хронічними онкогематологічними захворюваннями.

Баженова Поліна Олександрівна

Куляшева Надія Миколаївна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!