Внутрішня картина хвороби пацієнтів при шизофренії з туберкульозом легень

Метою цієї роботи було дослідження внутрішньої картини хвороби та інших особистісних особливостей у хворих на шизофренію з туберкульозом легень.

Об`єктом дослідження стали чоловіки в кількості 60 чоловік у віці від 37 до 67 років, з діагнозами шизофренія і шизофренія з туберкульозом легень. Обстеження проводилося в 2006-2007 рр. в ГУОЗ туберкульозної лікарні "Дружноселье" і Дружносельской психіатричної лікарні № 1. На момент дослідження всі хворі перебували в стані, наближеному до ремісії.

Нами була висунута гіпотеза про те, що у хворих на шизофренію з туберкульозом легень є істотні відмінності за типом ставлення до хвороби, а також в емоційно-ціннісних відносинах з сравне- нию з хворими на шизофренію, які не страждають на туберкульоз.

В роботі використовувалися наступні діагностичні засоби: методика визначення типу ставлення до хвороби (Тобол) (Вассерман Л.И., Иовлев Б.В., Карпова Е.Б., Вукс А.Я.), методика ІЖС (LSI), методика дослідження самооцінки та рівня домагань Дембо-Рубінштейн (модифікація А.М. Прихожан), методика діагностики УСК Дж. Роттера (адаптація Бажина Е.Ф., Голинкіной С.А., Еткинда А. М.), методика ціннісних орієнтацій М. Рокича, методика "незакінчені пропозиції" Сакса і Леві, мальований апперцептівний тест (РАТ) Л.Н. Собчик.

Отримані результати дозволили зробити наступні висновки.

Переважаючими типами ставлення до хвороби в групі хворих на шизофренію є гармонійний та анозогнозіческій, а в групі хворих з поєднаною патологією шизофренії і туберкульозу легенів - сенситивний, анозогнозіческій, гармонійний, іпохондричний і тривожний. При цьому у хворих на шизофренію виявлено достовірно високі показники гармонійного типу, а у хворих з поєднаною патологією, більшою мірою представлені тривожні, егоцентричні, іпохондричні, неврастенічні, сенситивні, паранояльні і дис- Форіческіе тенденції у ставленні до хвороби.

В обох обстежених групах найбільш використовуваними механізмами психологічних захистів є заперечення, реактивні освіти і інтелектуалізація. Показник МПЗ за типом заміщення у хворих з поєднаною патологією достовірно нижче в порівнянні з хворими, які не страждають на туберкульоз легенів.

Рівень самооцінки і домагань у всіх хворих є високим і неадекватним, що обумовлено некритичним поданням пацієнтів про себе і своїх можливостях.

Для всіх хворих характерний екстернальний рівень суб`єктивного контролю у всіх сферах життєдіяльності, за винятком інтернального контролю пацієнтів з шизофренією в області досягнень. Профіль УСК згладжений.

Найважливіші життєві цінності хворих обох груп дуже схожі: здоров`я, наявність хороших і вірних друзів, матеріально забезпечене життя, цікава робота, свобода, акуратність, самоконтроль, вихованість і життєрадісність. Однак, свобода, матеріально забезпечене життя, акуратність, самоконтроль, більшою мірою, актуально для хворих на шизофренію, а наявність хороших і вірних друзів, цікава робота, вихованість і життєрадісність - для хворих з поєднаною патологією. При цьому всі вони мало притаманні пацієнтам. Постійно перебуваючи в "суб`єктивної реальності" і, можливо, бажаючи володіти цими цінностями, хворі схильні приписувати їх собі. Для усіх учасників експерименту характерне переважання позитивних життєвих цілей при нейтральному ставленні до майбутнього, добре ставлення до друзів і колег, байдуже - до вищим особам, батькові і сім`ї. При цьому ставлення до майбутнього і жінкам в групі хворих на шизофренію достовірно позитивніше і оптимістичніше порівняно з групою хворих з поєднаною патологією, а почуття провини у останніх достовірно велика в порівнянні з хворими на шизофренію.

В оповіданнях по методиці РАТ у хворих на шизофренію чітко проявляється тенденція до підвищення контролю над висловлюваннями, небагатослівність і конкретність описуваних ситуацій, а також схильність до станів напруженості і роздратування при дуже низькій соціально-рольової варіабельності. Хворі з поєднаною патологією більш схильні до фантазій, ідентифікації себе з іншими об`єктами, пошуку шляхів вирішення розглянутих конфліктів.

Результати даного дослідження дозволяють вивчити специфіку адаптації пацієнтів до поєднаної патології, а також визначити їх психологічні ресурси для ресоціалізації.

Ханько А.В., Кондюхова Т.Н.