Статева ідентичність і особливості механізмів захисту і копінга хворих неврозами

Статева ідентичність є базовим, фундаментальним почуттям своєї приналежності до певної статі (Кон, 2004), проте до цих пір дуже мало вивчена взаємозв`язок даної структури з особливостями механізмів психологічного захисту і копінга у хворих на невротичні розлади.

Була поставлена мета вивчити взаємозв`язок особливостей структури статевої ідентичності з механізмами захисту і копінга (впорається зі стресом поведінки) у жінок, хворих на невротичні розлади. У зв`язку з цією метою були поставлені завдання:

1) вивчити особливості структури статевої ідентичності у жінок, хворих на невротичні розлади та виявити групи пацієнтів, у яких статева ідентичність відповідає і не відповідає паспортному підлозі;

2) провести порівняльний аналіз: а) структури і ступеня вираженості механізмів психологічного захисту, б) структури і ступеня вираженості копінг-стратегій в групах жінок, хворих на невротичні розлади, у яких статева ідентичність відповідає і не відповідає паспортному підлозі;

3) вивчити взаємозв`язок особливостей структури статевої ідентичності і механізмів захисту і копінга в групах жінок, хворих на невротичні розлади, у яких статева ідентичність відповідає і не відповідає паспортному підлозі.

Було обстежено 45 жінок, хворих на невротичні розлади (категорія F4 по МКБ-10), пацієнток ГПБ № 7. Середній вік 37,0 ± 1,5 років. 23 (51%) пацієнтки мають провідним синдромом тривожно-депресивний. У 22 пацієнток (49%) тривалість захворювання не перевищує 1 рік. Для дослідження структури статевої ідентичності був використаний семантичний диференціал з набором шкал, запропонованих В. Е. Каганом і співавторами (1981) в модифікації

Б. Є. Алексєєва (2001). Для дослідження системи механізмів психологічного захисту і копінга використані опитувальники "Індекс життєвого стилю" (Вассерман з співавт., 2005) і "Способи копінга" (Вассерман, Щелкова, 2003). Результати дослідження. З 45 пацієнток з невротичними розладами у 29 (64%) жінок (1 група) маскулінний компонент переважає над фемінінним в структурі статевої ідентичності і тільки у 16 пацієнток (2 група) індекс статевої ідентичності збігається з паспортним підлогою. У всіх обстежених жінок рівень вираженості жіночого компонента в структурі статевої самосвідомості приблизно однаковий, і статева ідентичність не відповідає паспортному підлозі за рахунок особливого розвитку маскулинного радикала в структурі статевої ідентичності.

Порівняльне дослідження механізмів психологічного захисту і копінга в даних групах показало відмінності тільки на рівні статистичної тенденції: у пацієнток з маскулінної ідентичністю більше виражені копінг-стратегії "Самоконтроль" і "Прийняття відповідальності". Кореляційний аналіз взаємозв`язків показав, що у пацієнток з фемининной ідентичністю чим менше виражений маскулінний компонент в структурі базової статевої ідентичності, тим більше виражені копінг-стратегії "Самоконтроль" і "Переоцінка", а в структурі персональної статевої ідентичності чим вище маскулінний компонент, тим більше виражений механізм захисту "Регресія".

Аналіз взаємозв`язків показників у жінок, хворих на невротичні расстройсв з маскулінної ідентичністю виявив, що в структурі базової статевої ідентичності чим вище маскулінність і фемінінність, тим більше виявляється рівень напруженості психологічних захистів, зокрема "інтелектуалізації" і "Придушення" - в структурі персональної статевої ідентичності вираженість маскулинного і фемининного компонентів також прямо пропорційно пов`язана з рівнем напруженості захистів, зокрема з механізмом "Інтелектуалізація".

Виявлено також, що у пацієнток з фемининной ідентичністю чим більше виражений фемінінний компонент в структурі статевої самосвідомості, тим менше тривалість захворювання, тоді як у пацієнток з маскулінної ідентичністю, чим більше маскулінний компонент переважає над фемінінним, тим більше показник тривалості захворювання. Останній висновок підтверджує особливу важливість вивчення особливостей такої підструктури індивідуальності як статева ідентичність при роботі з хворими на невротичні розлади.

Отримані результати дозволяють більш цілеспрямовано планувати психокорекційні впливу при роботі з хворими на невротичні розлади.

Каданцева А. В.