Психологічні характеристики в прогнозі працездатності хворих іхс

Ішемічна хвороба серця (ІХС) - одна з найбільш актуальних медичних, соціальних і економічних проблем. Захворюваність ІХС в цивілізованих країнах різко зростає. Це захворювання стає однією з головних причин інвалідності осіб працездатного віку і займає перше місце в світі по смертності населення. Лікування та реабілітація хворих на ІХС пов`язані зі значними економічними витратами, і для їх оптимізації необхідний облік психологічних факторів. Виходячи з цього, буде актуально проведення дослідження ролі психологічних характеристик в прогнозі працездатності хворих на ІХС, які отримують високотехнологічне хірургічне лікування.

Мета дослідження - виявлення значення психологічних характеристик хворих на ІХС, які отримують високотехнологічне

хірургічне лікування, для прогнозу працездатності і продовження трудової діяльності.

Завдання проведеного дослідження:

1. Дослідження значення характеристик емоційного стану хворих на ІХС до і після хірургічної реваскуляризації (стентування або шунтування коронарних артерій) для прогнозу працездатності.

2. Дослідження значення рівня стресостійкості, стратегій і особистісних ресурсів стрес-долає поведінки і динаміки цих показників у хворих на ІХС, які перенесли стентування коронарних артерій (СКА) і аортокоронарне шунтування (АКШ).

3. Дослідження значення характеристик ціннісно-мотиваційної сфери (сенс-життєвих орієнтацій і трудової мотивації) хворих на ІХС до і після СКА або АКШ для прогнозу працездатності.

4. Дослідження значення характеристик якості життя хворих на ІХС в період до і після СКА і АКШ для прогнозу працездатності.

5. Вивчення взаємозв`язку соціально-демографічних, клінічних, психологічних характеристик, а також особливостей якості життя в групах хворих на ІХС, які продовжують трудову діяльність і припинили її після проходження високотехнологічного хірургічного лікування і курсу реабілітації.

6. Порівняльний аналіз психологічних чинників прогнозу працездатності в групах хворих на ІХС, які перенесли СКА і КШ.

Передбачається провести психологічне дослідження 100 хворих на ІХС, які пережили стрессогенное "коронарне подія": 50 хворих, які перенесли ангіопластику і стентування коронарних артерій (СКА), 50 хворих, які перенесли операцію аортокоронарного шунтування (АКШ). Досліджуються хворі різної статі, працездатного віку, які до початку підготовки до високотехнологічного втручання зберігали працездатність і фактично працювали.

Для реалізації програми дослідження використовуються клініко та експериментально-психологічні методи дослідження.

Клініко-психологічне дослідження проводиться один раз в період підготовки до оперативного леченію- експериментально-психологічне дослідження - двічі: в період підготовки до оперативного лікування і у віддаленому періоді після оперативного лікування та проходження курсу реабілітації (санаторного лікування) (через 3 місяці).

Клініко-психологічний метод представлений спеціально розробленим полуструктурированного інтерв`ю, що містить 3 блоки: соціально-демографічні характеристики хворих, клінічні характеристики, психологічні (психосоціальні) характеристики.

Експериментально - психологічний метод реалізується за допомогою комплексу психодіагностичних тестових методів: "Методика визначення домінуючого стану", "Інтегративний тест тривожності", "Способи копінга", "Велика п`ятірка", "Тест смисложиттєвих орієнтацій", "Короткий загальний опитувальник оцінки статусу здоров`я", "Тест життєстійкості".

Передбачається в кожній групі (СКА і АКШ) виявити осіб, які зберегли працездатність і фактично працюють у віддаленому періоді після хірургічного лікування (через 3 місяці), і зіставити їх за психологічними характеристиками з непрацюючими хворими, тим самим показавши значення психологічних чинників для прогнозу працездатності хворих на ІХС . Планується також за допомогою кореляційного аналізу виявити взаємозв`язок між соціально-демографічними, клінічними і психологічними характеристиками працюючих і непрацюючих хворих. Додатково передбачається порівняти динаміку психологічних характеристик і якості життя в групах хворих, які перенесли різні види високотехнологічного лікування (СКА і АКШ).

Результати проведеного дослідження представляються особливо значущими для розробки спеціальних програм психотерапевтичної допомоги, психологічної підтримки та реабілітації.

Круглова Надія Євгенівна