Динаміка життєвих орієнтацій наркозалежних в процесі реабілітації

В даний час медична модель наркоманії, поширена в нашій країні протягом довгого часу, змінюється біопсіхосоціодуховной моделлю хвороби, в рамках якої велика увага приділяється питанням ціннісно-смислової сфери. Змістотворних проблеми в середовищі наркозалежних вивчені мало, і практично не відома їх динаміка під впливом реабілітаційних програм, тому представляється важливим вивчення життєвих орієнтацій хворих героїнової наркоманією. Дослідження саме цієї категорії наркозалежних є найбільш актуальним у зв`язку з високою поширеністю і небезпекою героїновоїнаркоманії.

Метою дослідження було виявлення спрямованості життєдіяльності хворих героїнової наркоманією і дисфункцій у регуляції життєдіяльності, а також вивчення динаміки спрямованості життєдіяльності в процесі проходження хворими реабілітації.

В рамках основної мети вирішувалися наступні завдання: 1) вивчення детермінант життєдіяльності наркозалежних, що визначають її спрямованість і регуляцію- 2) дослідження динаміки життєвих орієнтацій в процесі реабілітації. Використовувалися наступні методики: "Опитувальник життєвих орієнтацій" Є.Ю. Коржовій, "Тест життєстійкості" С. Мадді в адаптації Д.А. Леонтьєва, "Рівень співвідношення" цінності "і" доступності "в різних життєвих сферах" Є.Б. Фанталової, "Копинг-тест" Р. Лазаруса, "Психологічна автобіографія" Є.Ю. Коржовій і "Кольоровий тест відносин" А.М. Еткинда.

Об`єктом дослідження були пацієнти, хворі героїнової наркоманією, що проходять реабілітаційне лікування за "Програмою психотерапевтичного відновного лікування постабстинентного стану наркологічних хворих" 12+ "" (далі скорочено - "Програма" "12+" "). Загальний обсяг вибірки становить 57 осіб, з них 31 чоловік і 26 жінок. середній вік становить 26 років-середній термін вживання важких наркотиків - 8 років.

Предмет дослідження склали життєві орієнтації хворих героїнової наркоманією і їх динаміка в процесі проходження реабілітації.

Дослідження проведено на базі ГНБ Санкт-Петербурга в жовтні 2007 - квітні 2008 р Дослідження проводилося в два етапи: під час вступу на реабілітаційне лікування і перед випискою.

У першій частині дослідження взяли участь всі пацієнти (57 осіб). До моменту проведення другої частини дослідження 32 пацієнта виписалися з лікарні, перервавши участь в програмі на першому або другому етапах, і повернулися до вживання наркотиків. Таким чином, тільки 25 пацієнтів взяли участь у другій частині дослідження.

Дослідження динаміки життєвих орієнтацій показало, що в процесі реабілітації підвищується витривалість (plt; 0,05) і прийняття ризику (plt; 0,01), а також загальний рівень життєстійкості (plt; 0,05) - знижується вираженість таких копінг-стратегій, як "конфронтативного копінг" (plt; 0,05), "втеча - уникнення" (plt; 0,05), і зростає вираженість "позитивної переоцінки" (plt;, 05) - знижується емоційна напруженість у відносинах з матір`ю. Однак не змінюється загальна кількість і вагу подій минулого, а також представленість радісних і сумних подій. Практично відсутні і не з`являються після реабілітації події сьогодення і майбутнього.

Отримані дані свідчать про те, що, незважаючи на зниження вираженості неконструктивних копінг-механізмів і підвищення здатності подолання стресу, жевріє і навіть не знижується занепокоєння за майбутнє і вплив психотравмуючих подій минулого-пацієнти залишаються практично закритими для досвіду сьогодення. Вкрай повільно підвищується соціальна адаптірованность- не збільшується прийняття відповідальності за своє життя. При цьому найпоширенішим видом зустрічаються подій є і залишається сфера "я", що свідчить про надмірну зосередженості на власній особистості. Зростаюча здатність до "позитивної переоцінки" подій і підвищення впевненості в тому, що все, що трапляється сприяє розвитку за рахунок знань, які з досвіду (як позитивного, так і негативного), свідчить про те, що зміни, що відбуваються в основному пов`язані з копінг, націленими на емоції, при відсутності змін в сфері копінг, націлених на проблему. Спрямованість копінг-поведінки не на вирішення ситуації, а на зниження психоемоційного напруження може знову приводити пацієнтів до вживання наркотиків як до найпростішого і доступного способу зміни настрою і уникнення проблем.

Красильщикова Е.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!