Сучасне розуміння реабілітації хворих

Сучасне розуміння реабілітації хворих полягає в розгляді її як системи компонентів, спрямованих не тільки на зняття хворобливих проявів, але і на відновлення особистого і соціального статусу хворого.

Серед дітей та підлітків м Санкт-Петербурга значне поширення мають захворювання шлунково-кишкового тракту. У 1996 році частота даної патології склала 28 випадків з 100 при проведенні масового огляду. Серед зазначених захворювань домінують захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки (гастродуоденальні), складаючи 56,9%.

Нами проведено дослідження 22 молодших підлітків (10 дівчаток, 12 хлопчиків) з ерозивні гастродуоденітом в стадії субреміссіі, що проходять курс лікування в РЦ "Дитячі Дюни". Дослідження проводилося за допомогою проективної особистісної методики "Hand-test" Е.Вагнера ( "тест руки").

Обробка результатів проведена з урахуванням рекомендацій і даних керівництва по використанню тесту, складеного Т.Н. Курбатовой і О.І. Муляр в 1995 році.

Наводимо деякі попередні результати дослідження. Агресивні установки в досліджуваній групі підлітків невеликі, але досить низький рівень установок соціального співробітництва призвів до того, що у 45,5% (10 підлітків) є реальна ймовірність прояву відкритого агресивної поведінки.

За даними "тесту руки" в дослідженої нами групі найбільш виражені такі особливості особистості:

1. Байдуже ставлення до свого фізичного стану у 81,2%.

2. Гіперчутливість, підвищена сприйнятливість (з нашої точки зору більш точно;"вразливість") в 77,2%.

3. Зниження психологічної активності у 68,2%.

4. Висока тривожність, нейротизм в 63,6%.

5. Відсутність потреби в самовираженні у 59.1%.

6. Зниження емоційності, емпатії у 50%.

7. Відсутність мрійливості, нерозвиненість уяви, творчого мислення в 50%.

Підлітки отримали комплексне лікування, що включає один з видів психотерапії. Після курсу лікування відзначено суб`єктивне і об`єктивне поліпшення стану. У всіх підлітків відзначалася динаміка показників "тесту руки". Зміни носили різноманітний характер і вимагають подальшої обробки.

Найбільш виражені і переконливі такі зміни:

1. Підвищення комунікативності у 68,1% підлітків.

2. Зниження підвищених показників тривожності і нейротизму у 50%.

3. Зниження показника залежності у 50%.

4. Зниження показника директивности у 45% підлітків.

5. Поява потреби до самовираження у 38%.

6. Підвищення психологічної активності у 34,5% від загального числа.

7. Збільшення психологічної активності у 34,5% підлітків.

В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. Високі показники тривожності, нейротизму і їх позитивна динаміка паралельно з клінічними ознаками поліпшення ще раз підкреслюють доцільність дослідження таких психологічних "мішеней" як патерни агресивності і комунікативності, а так само необхідність включення психотерапії в комплекс реабілітаційних заходів.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!