Взаємини батьків і підлітків з соматоформної дисфункцією внс

Одним з найбільш часто зустрічаються захворювань є соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи (СДВНС), в загальній структурі хвороб дане розлад виявляється в 32 - 50% випадків (Стадченко Н.А., 1989). СДВНС - це захворювання, що характеризуються розладом нейрогуморальної регуляції, що є причиною розвитку більш гострої реакції на психотравматичну ситуацію, це може спричинити за собою виникнення різних психосоматичних розладів, наприклад хронічний гастродуоденіт (Парцерняк С.А., Юнацкевіч П.І., 2002).

Висока Виявлення даного захворювання характерна для пубертатного періоду, в цей час велику роль відіграють відносини підлітка з батьками. Виникнення СДВНС може бути спровоковано неадекватним стилем виховання.

Таким чином, буде актуально дослідження взаємовідносин батьків і підлітків з СДВНС з метою визначення мішеней для подальшої психологічної корекційної роботи.

Для дослідження були обрані дві групи підлітків у віці від 12 до 17 років. Загальна чисельність становить 166 чоловік. В першу групу здорових підлітків увійшло 100 чоловік, з них 38 хлопчиків і 62 дівчинки. Друга група підлітків, які страждають СДВНС, складається з 66 осіб, з них 28 хлопчиків і 38 дівчаток. Для з`ясування діагнозу досліджених підлітків використані дані їхніх медичних карт.

У 65% випадків діти виховуються в повних сім`ях, 16% випадків - сім`я підлітка пережила розлучення батьків. Матеріально-побутові умови в 24% випадків знаходяться нижче середнього межі, 58% - умови середні, 18% - вище середнього.

За допомогою методики "Підлітки про батьків" (ПОР), авторами якої є Л.І.Вассерман, І.А.Горьковая, Е.Е.Роміцина (2001), і кореляційного аналізу були отримані наступні результати.

Здорові підлітки не обтяжене контролем з боку дорослих і мають можливість самостійно пізнавати світ і розвиватися. Це сприяє не тільки вихованню відповідальності за свої вчинки, а й впливає на зниження депресії і покращує їх самооцінку (J.G. Smetana, N. Campione-Barr і C. Daddis, 2004). Рівень позитивного інтересу до підлітка достатній для вільного спілкування з батьками і не обмежує його надмірною опікою. З боку обох батьків в даній групі відзначається деяке усунення від виховання і прояв непослідовності. Цікаво, що визначено взаємний вплив при виборі виховної практики батьків друг на друга.

Автономність матері сприяє зниженню директивности батька. Самоусунення матері від виховання призводить до посилення контролю з боку батька. І навпаки - формальне ставлення батька до виховання сприяє посиленню турботи, контролю і зменшення непослідовності з боку матері. Тобто батьки, орієнтуючись один на одного, підтримують баланс стилю виховання на рівні, який є найбільш адекватним для становлення особистості підлітка.

Стиль виховання, описаний Й.Раншбургом і П.Поппером (1983) як холодний-обмежує, що веде до тривожності і нервозності дитини, за отриманими в ході дослідження результатів відповідає стилю виховання в групі підлітків з СДВНС. Взаємини з матір`ю характеризуються проявом диктату і зменшенням опіки в порівнянні з першою групою. Батьки більше проявляють вимогливість, намагаються дати дитині широку освіту, розвинути його здібності, що веде до непосильної навантаженні. Виховання є, з одного боку, диктат, а з іншого - надвимогливість. Все це проявляється на тлі непослідовності. Орієнтація батьків друг на друга у вихованні полягає в наступному. Позитивний інтерес, ворожість і непослідовність одного з батьків позитивно корелює з тієї ж шкалою другого з батьків, тобто зменшення дбайливості, підвищення вимогливості і посилення непослідовності матері підтримується батьком.

Таким чином, психотерапевтичними мішенями в області виховання є: рівень директивности і позитивного інтересу з боку батьків, а також забезпечення взаємного доповнення батьками один одного при виборі виховної практики.

Бортнікова Є.Г.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!