Емоційні відносини з батьками як фактор девіантної віктимізації особистості

Злочинність неповнолітніх - одна з найактуальніших проблем. Вивчивши причини девіантної поведінки дітей та підлітків, можна відзначити, що під впливом соціальних факторів в повному обсязі діти стають девіантною. Несприятливі психофізіологічні передумови також не є детермінантами девіантності. Отже, причини треба шукати в психологічних властивостях особистості. Особистість має певним психологічним властивістю - віктимна, сприяючих людини стати жертвою несприятливих умов соціалізації. Віктимна особистість - це результат дефіцитарною деформації розвитку особистості (ДДЛ). Е.В. Радянський виділив два основних фактори ДДЛ - стрес акультурації і фрустрацію соціогенних потреб, які обумовлені особливостями життя дитини в сім`ї.

Деформовані емоційні стосунки з батьками (відсутність емоційного тепла, поваги, довіри по відношенню до дитини, спілкування між дітьми і батьками, непослідовність застосовуваних видів покарання, модель батьківської поведінки) можуть бути однією з причин розвитку ДДЛ і, як наслідок, виникнення віктимності особистості. Девиантность є механізмом компенсації віктимності особистості, таким чином, слід говорити про девіантної віктимізації.

Дослідження проводилося в Центрі тимчасової ізоляції неповнолітніх правопорушників м Новосибірська, і було направлено на вивчення образу сім`ї та емоційних стосунків в сім`ях підлітків з делінквентною поведінкою. Використовували психодіагностичні методи: "Малюнок сім`ї", "Незакінчені речення", опитувальник Марківського І. М. "Взаємодії батько-дитина", і методи математичної статистики.

Експериментальна група складалася з 30 підлітків-правопорушників чоловічої статі у віці 13-14 років з повних, неповних і деформованих сімей (вітчим або мачуха). Підлітки відбували покарання за крадіжки та хуліганство. Контрольна група складалася з 30 учнів 8 класів чоловічої статі у віці 13-14 років гімназії №1 м Кемерово. Протиправних дій за ними не значилося. Ця група була також розбита на 3 підгрупи за критерієм складу сім`ї.

Аналіз результатів дослідження дозволив виявити відмінні риси образу сім`ї у делінквентна підлітків.

Емоційно позитивне сприйняття сім`ї спостерігається у підлітків в обох групах. Найбільш яскраво емоційно негативне ставлення до сім`ї виражено у підлітків з деформованих сімей. Негативно оцінюють своє життя в родині 35% неповнолітніх правопорушників і 15% просоціальних підлітків. У підлітків з цих сімей встановлюються менш близькі, емоційно дистантних відносини з батьками, для таких сімей характерна бідність емоційних і чуттєвих проявів і загальний дефіцит емоційного контакту батьків і дітей.

Емоційно негативне ставлення до батька (вітчима) переважає в деформованих сім`ях (у 50% підлітків). Батьки у підлітків з деформованих сімей не виявляють, приховують свої почуття і емоції у взаємодії з дитиною-вони не готові вислухати своїх дітей, між ними також відсутній емоційний контакт. Підлітки сприймають батька як джерело загроз. Негативний образ батька у підлітків-делинквентов обумовлений високою вимогливістю батька, його контролюючим поведінкою, неприйняттям, неповагою підлітка як особистості, емоційно дистантних відносинами з дитиною, яка не згодою з підлітком в різних життєвих ситуаціях і відсутністю співробітництва. Негативне сприйняття батьківської фігури також пов`язано з невисокою оцінкою авторитетності батька і незадоволеністю відносинами з ним.

Емоційно негативне ставлення до матері виявлено у 15% підлітків з неповних сімей. Для матерів підлітків-делинквентов характерно не прояв почуттів і емоцій- вона не завжди готова їх вислухати, у них відсутні емоційно близькі стосунки. Це пов`язано з встановленням нею строгих правил, застосуванням суворих заходів щодо підлітка. Ця особливість взаємодії між матір`ю і дитиною виявлена у всіх типах сімей, але найбільш яскраво цей тип взаємодії простежується в неповних сім`ях.

Підводячи підсумок всьому вищевикладеному, ми можемо зробити наступний висновок: виявлення в дослідженні індикатори віктимності, що стосуються емоційної сфери, душевна холодність, черствість, алекситимия і т. Д. Можуть бути істотним фактором виникнення девіантної віктимізації особистості підлітків.

Отже, необхідна розробка програм по психологічної корекції факторів ризику віктімогенной соціалізації підлітка. Особливу увагу слід приділити емоційним відносинам між дитиною і батьками в сім`ях "групи ризику": в неповних сім`ях відносин між дитиною і матір`ю, а в деформованих - між батьком (вітчимом) і підлітком. Корекційна робота повинна бути спрямована на формування ефективних моделей батьківської поведінки, акцент слід зробити на емоційній складовій відносин.

Грабчук К.М., Григор`єва Є.В.